Кріп. Вирощування та використання кропу

Кріп – поширена пряно-смакова культура.  Вирощування кропу не пов’язане з великими труднощами і не вимагає особливих знань і досвіду.  Кріп – універсальна рослина. Він може вирощуватися весь рік у відкритому і захищеному ґрунті, в квартирі, на балконі.

Опис і використання кропу

Кріп – однорічна рослина підродини Селерові родини Окружкові.  Період вегетації досить короткий – від сходів до дозрівання насіння проходить 2-3 місяці, в залежності від погодних умов і тривалості дня.  Культура невибаглива до умов вирощування. При відносно простому догляді добре вдається в усіх ґрунтово-кліматичних зонах країни.

У кулінарії листя кропу використовують як в свіжому, так і в сушеному вигляді, як прянощі в стравах, так компонент салатів.  Суцвіття (парасольки) застосовують в консервуванні та засолюванні овочів на зиму.  Зелень можна заготовлювати про запас: висушувати;  зберігати дрібно нарізані листя в суміші з сіллю;  заморожувати попередньо помиту і подрібнену зелень.

За господарським призначенням належить до групи пряно-смакових культур.  Всі частини рослини багаті ефірними маслами, що мають специфічний приємний свіжий аромат.  Крім того, кріп містить велику кількість вітамінів (рибофлавін, каротин, вітамін С, РР та ін.), мінеральних солей та інших активних сполук.

Широко використовують кріп в народній і традиційній медицині, як сировину в косметології.  Речовини, що містяться в цій культурі сприяють кровотворній функції організму, розширюють судини, знижуючи тиск,  поліпшують травлення.  Ефірні масла кропу використовують для приготування мазей, масок, лосьйонів. Вони входять до складу багатьох зубних паст на рослинній основі.

 Вирощування кропу

Кріп – не дуже вибаглива культура.  Для його вирощування, як правило, не виділяють окрему грядку. Частіше кріп підсівають до інших культур в якості ущільнювача.  Завдяки декоративним листкам, кріп додасть оригінальності квітковим клумбам.  Часто городники спеціально облаштовують клумби з пряних і зелених рослин. Таким чином ділянку стає не тільки продуктивною, але і декоративною.  Кріп можна вирощувати і на балконі, в квіткових ящиках і горщиках.  А взимку, за умови застосування штучного досвічування, зелень кропу можна отримати і на підвіконні.  Правда в такому випадку, рослини будуть рости дуже повільно і дещо втратять інтенсивність аромату.

На городі кріп краще вирощувати на добре освітлених ділянках.  Ґрунт повинен бути ретельно обробленим, розпушеним, помірно вологим, по можливості вільним від бур’янів.

Безпосередньо під кріп добрива не вносять.  Як правило, достатньо поживних речовин, що залишилися від попередника. На бідних ґрунтах можна внести під перекопування або боронування суміш мінеральних добрив (по чайній ложці (5 г) азотних і калійних добрив і дві чайних ложки суперфосфату на 1 м²).  Але краще використовувати підживлення посівів витяжкою з коров’яку, розчином курячого посліду.

Кріп краще висівати широкими (10-12 см) смугами. Якщо сіяти звичайним рядком – то рослини можуть погано рости і розвиватись. Насіння заробляють на невелику глибину (1-2 см).  Роблять це пізньої осені, взимку або ранньою весною. В подальшому, з метою отримання безперервного конвеєра свіжої зелені – сіють через кожні 2-3 тижні.

Догляд нескладний і полягає у своєчасній прополці, поливах і підживленнях при необхідності.

Урожай кропу

Для безпосереднього та негайного використання листки кропу відщипують від стебла.  Для транспортування і нетривалого зберігання рослини вибирають із землі разом з коренем.

Кріп може поширюватися по ділянці самосівом, перетворюючись у докучливий бур’ян.  Тому своєчасно, до визрівання насіння, видаляйте з ділянки квітконоси кропу.

Для збору насіння, якщо виникає така необхідність, кріп зрізають або викопують ще до його повного висихання.  Потім рослини підвішують досушуватися над аркушем паперу. Після цього, суцвіття обмолочують або перетирають руками і збирають насіння.

У консервації використовують свіжозрізані, рідше – заготовлені і висушені заздалегідь парасольки, які знаходяться у фазі цвітіння або початку формування насіння.  На цьому етапі суцвіття містять найбільшу концентрацію фітонцидів (речовин, що надають згубний вплив на шкідливі мікроорганізми, що сприяє збереженню консервації).