Капуста червоноголова

Червоноголова капуста – різновид капусти білоголової. Червоний, червоно-фіолетовий, пурпуровий чи фіолетовий колір її листя обумовлений наявністю пігменту – антоціану. Причому забарвлена ​​лише шкірка листка (іноді – судини великих жилок), а його внутрішній шар залишається білим. Методи вирощування та використання червонокачанної та білоголової капуст практично ідентичні. Проте існують і деякі відмінності.

Цінність та використання червоноголової капусти

Червоноголова капуста вирощується городниками значно рідше, ніж білоголова. Це зумовлено не надто широкими можливостями використання капусти в кулінарії: при термічній обробці, особливо в лужному середовищі, антоціан змінює колір на синій або чорний. Це робить страви непривабливими. Крім цього, червону капусту не квасять. В основному, червоноголову капусту використовують у свіжому вигляді або маринують.

Однак усі недоліки компенсуються харчовою цінністю червоноголової капусти. У порівнянні з білоголовою, вона містить більше сухих речовин — 8-12%, у тому числі: до 6% цукрів, до 2% білка. Крім цього, червоноголова капуста багата на вітаміни групи В, Е, Н, аскорбінову кислоту. Вміст каротину (провітаміну А) – у 4 рази вищий, ніж у білоголовій капусті. Червона капуста – цінне джерело мінеральних елементів – калію, кальцію, магнію, фосфору, натрію, селену та цинку. Антоціан, що міститься у листі – сильний антиоксидант. Крім цього, антоціани мають бактерицидну дію, сприяють підвищенню імунітету, зміцнюють стінки капілярів. У медицині антоціани використовуються в офтальмології – вони зменшують ламкість судин сітківки ока, нормалізують очний тиск.

Червоноголова капуста надає оригінального вигляду салатам та іншим стравам на столі. Вона має більш виражений смак, ніж білоголова. Важливо й те, що незвичайне червоне листя капусти дуже подобається дітям. Червоноголова капуста більш морозостійка – легко переносить значні зниження температури і не пошкоджується приморозками, якщо городник з якихось причин не встиг її зібрати з городу. Вона добре зберігається і менше уражується хворобами.

Капуста червоноголова. Особливості вирощування

Червоноголова капуста представлена ​​в основному середніми та пізніми сортами. Ранні зустрічаються рідко та не користуються великою популярністю. Підготовка ділянки та вирощування червоноголової капусти ідентичні агротехніці капусти білоголової відповідної групи стиглості.

З осені на обрану ділянку вносять добрива з розрахунку 60-80 кг перегною або гною, а також мінеральні фосфорні та калійні добрива в дозі P₉₀K₁₅₀ на 10 м². Внесення мінеральних добрив можна здійснювати поетапно: восени використовувати 50-75% річної норми, а частину, що залишилася – внести навесні, при висадці розсади і для підживлення. Азотні мінеральні добрива (N₁₀₀ на 10 м²) використовують у кілька підходів – навесні, перед висадкою розсади, а також при висадці розсади та для підживлення протягом перших 2/3 періоду вегетації.

Після внесення добрив ділянку глибоко перекопують. До настання морозів ріллю кілька разів рихлять, знищуючи бур’яни, що проростають. Навесні вносять азотні мінеральні добрива і також розпушують.

Червоноголову капусту вирощують розсадним способом або безпосередньо з насіння. І в тому, і в іншому випадку, висів проводять наприкінці квітня – на початку травня. На розсаду насіння висівають у відкритий ґрунт або плівкові укриття. Проти хрестоцвітої блішки сходи захищають золою, укривають їх агроволокном, плівкою або застосовують пестициди. На постійне місце розсаду капусти висаджують наприкінці травня – на початку червня у віці 30 – 40 днів.

При безрозсадному способі насіння висівають по 1-3 шт. у заздалегідь підготовлені лунки. Лунки розташовують на відстані, визначеній згідно з обраною схемою вирощування. Недоліком цього способу є підвищена витрата насіння. Натомість відсутня затримка у рості, неминуча при розсадному способі вирощування.

Схема вирощування капусти червоноголової 60х50 або 70х35 см. Сорти з великою головкою висаджують рідше – 60х60 або 70х70 см. Догляд за червоноголовою капустою полягає в прополках, поливах, підживленнях та боротьбі зі шкідниками та хворобами. Більш детально про догляд можна почитати у статті, присвяченій вирощуванню середніх та пізніх сортів білоголової капусти. Ранні сорти вирощують так само, як і ранні білоголові. За високого рівня агротехніки, достатнього удобрення ділянки, регулярного використання поливів, урожайність червоноголової капусти досягає 8-10 кг/м ² .

Збирають червоноголову капусту однієї з останніх культур, наприкінці жовтня – початку листопада. Вона морозостійка і навіть сильні заморозки не завдають великої шкоди. Пізнє збирання є запорукою тривалого успішного зберігання головок. Однак піддавати рослини тривалому впливу негативних температур все ж таки не варто. Зібрані головки очищають від пошкодженого хворобами та заморозками покривного листя та закладають у сховища. При дотриманні оптимального температурного та повітряного режимів, червоноголова капуста зберігається протягом 6 місяців.