Петрушка. Різновиди та вирощування

Петрушка – дворічна рослина родини Окружкові (Зонтичні). Вирощування петрушки не дуже складне і не потребує багато часу і сил. Петрушка – невибаглива та стійка до зовнішніх факторів культура. У перший рік життя формує розетку листя і коренеплід. На другий рік – утворюються органи генеративного розмноження: суцвіття, що нагадують парасольки на довгих гіллястих стеблах, квітки, а потім і насіння.

Петрушка. Різновиди та сорти

Існує декілька різновидів петрушки, що відрізняються за будовою рослини і, відповідно, господарським призначенням. Для отримання виключно зелені, вирощуються листові сорти петрушки. Вони мають ніжне ароматне листя, та сильно розгалужений тонкий корінь. В свою чергу, листові сорти поділяються на звичайні та кучеряві. Останні дещо жорсткіші, але дуже декоративні і на грядці, і на столі. Не менш популярні  кореневі сорти, які мають більш універсальне призначення. Їх вирощують для одержання і зелені, і коренеплоду. Коренеплід нагадує за формою та розмірами моркву. Задля справедливості варто відзначити, що універсальність має свою ціну – при регулярному зрізанні листя, страждає врожай коренеплодів, погіршується їх товарний вигляд і придатність до зберігання. Крім того, кореневі сорти вимагають більшої уваги, вищого рівня агротехніки. Його можна порівняти з вирощуванням моркви. 

Найбільш поширені сорти петрушки:

• Кореневі: Урожайна, Берлінська, Челеста, Цукрова.
• Листові: Гигантелла, Беладонна, Господиня.
• Кучеряві: Фреска, Айстра, Петра, Кучерява.

Вибір та підготовка ділянки під петрушку

Ділянку для вирощування петрушки вибирають з урахуванням її використання на другий рік. Петрушка чудово переносить зимові морози і швидко відростає рано навесні. Завдяки цьому вона служить прекрасним джерелом вітамінів під час їх критичної нестачі. Тому рекомендуємо висівати петрушку по краю ділянки, щоб посіви першого року не заважали осінньому або весняному суцільному обробітку ґрунту на городі. Особливо це стосується механізованої оранки або культивації. На мотоблоці досить важко оминати рядок або грядку петрушки. 

З метою отримання надраннього врожаю зелені петрушки на другий рік, можна передбачити можливість спорудження тимчасового плівкового укриття. Найбільш раціональним буде розміщення петрушки на ділянці із багаторічними зеленими культурами: щавлем, деякими видами цибулі, спаржею. Підсіявши на таку грядку ранні овочі, типу редиски, салату, шпинату, отримуємо весняний набір вітамінів під лише одним плівковим укриттям.

Вирощування петрушки на городі

Насіння петрушки досить дрібне, з тривалим періодом проростання. Для отримання дружних сходів потрібно підтримувати постійну високу вологість ґрунту. Тому висівають петрушку у максимально ранні терміни. Допускаються пізньоосінні (листопад), зимові та ранньовесняні посіви. Якщо, з якихось причин, навесні висіяти не вдалося або насіння не дало сходів – петрушку можна висівати до червня. А листові сорти – навіть до липня.

Рядки розташовують на відстані 20-25 см один від одного. При вирощуванні кореневих сортів міжряддя збільшують до 30-35 см. Листові сорти можна висівати не рядками, а неширокими (5-7 см) смугами, залишаючи між ними 25-30 см. Дистанція між рослинами в ряді (смузі) – 5-10 см для листових, та 7-10 см для кореневих сортів. Насіння висівають на невелику глибину –1-2 см. Ґрунт після посіву злегка утрамбовують.

В ідеальних умовах сходи петрушки з’являються через 10-14 днів. У цей період важливо не допустити пересихання ґрунту, утворення ґрунтової кірки, надмірного зростання бур’янів. Іноді в рядки петрушки підсівають трохи редиски, редьки або інших культур, що відрізняються швидким проростанням. Цей захід дозволить позначити рядки культури і полегшить проведення досходового міжрядного обробітку.

Догляд за петрушкою подібний до догляду за її найближчою родичкою – морквою. Він полягає в регулярних розпушуваннях, прополках, поливах. Підживлювати петрушку краще розведеними органічними добривами. Хороші результати дає застосування позакореневих обприскувань розчинами мікродобрив. Використання мінеральних добрив під петрушку економічно недоцільне. Але на дуже бідних ґрунтах, на пригнічених посівах – допустимо.

Для отримання великих, вирівняних коренеплодів, кореневі сорти проріджують на відстань 7-10 см між рослинами. Цю операцію слід здійснювати при появі 2-4 справжніх листків. Листові сорти можна не проріджувати. Але слід зазначити, що надмірно загущені посіви погано провітрюються і освітлюються. Це погіршує якість продукції, сприяє появі хвороб, ускладнює догляд за посівами та збирання врожаю.

При дотриманні технології вирощування, петрушка слабо уражується шкідниками та хворобами. Тому застосовувати хімічні препарати не рекомендується. При появі підозрілих плям, білого нальоту на поверхні листя, чи виявленні шкідників – більш доцільно обробити рослини біопрепаратами. З їх переліком та регламентом застосування можна ознайомитись у статті, присвяченій захисту моркви. Ці близькоспоріднені культури мають спільних ворогів. Відповідно, подібний і їх захист.

Збирання, переробка та зберігання врожаю петрушки

Листя петрушки можна збирати протягом усього вегетаційного періоду, від моменту невеликої розетки з 4-6 справжніми листками, аж до глибокої осені. На рослинах другого року вирощування листя зрізують до викидання квітконосів. Збирати зелень петрушки краще в ранкові або вечірні години. Роблять це у суху погоду, за відсутності роси або дощу. Листя зрізають або відщипують разом з довгим черешком. Щоб не пошкодити рослину – не слід тягнути за лист. Також небажане повне скошування листя. З рослини, залежно від фази її розвитку та загального стану, слід брати 1-3 листочки, не більше. Коренеплоди петрушки прибирають пізно восени. Частину їх можна залишити на грядці для отримання ранньої зелені навесні. Часто коренеплоди петрушки використовують для вигонки зелені у зимовий період.

Листя петрушки вживають у свіжому вигляді, а також сушать або заморожують. Крім цього, тривалий час зберігати петрушку в холодильнику. Для цього дрібно нарізану зелень пересипають сіллю і щільно утрамбовують у скляну банку під капронову кришку. Часто разом с петрушкою ріжуть і іншу зелень – кріп, базилік, коріандр. Такі суміші додають в супи або інші страви.

Коренеплоди петрушки зберігають у льоху, подібно до моркви. Нарізані коренеплоди також можна висушувати або заморожувати.

Петрушка взимку в квартирі

Особливий інтерес становить вирощування петрушки взимку, на підвіконні. Це можна реалізувати декількома шляхами.

1. Насіння петрушки у вересні висівають в балконні ящики, горщики. Спочатку петрушка вирощується на відкритому повітрі, на балконі. З настанням холодів, приблизно у другій половині жовтня, ящики заносять в дім, на підвіконня з південного боку будівлі. Сіяти петрушку можна і взимку, в січні – лютому. В такому випадку, перший урожай збирають в кінці березня – квітні. В подальшому рослини можна винести на балкон, чи висадити на город. Це покращить їх стан та віддачу.
2. Можна пересаджувати рослини безпосередньо з городу. Після акуратної пересадки з грудкою землі, обов’язково видаляють старе, пожовкле, зів’яле листя.
3. Викопані з осені коренеплоди, що зберігалися в льоху, впритул одне до одного висаджують в ящик або іншу ємність відповідної висоти. Пустоти між коренеплодами засипають заздалегідь придбаною або самостійно заготовленою землею. Верхівки коренеплодів не присипають. Вони повинні залишитися над поверхнею ґрунту. Землю в ящиках помірно зволожують. Спочатку ящики з висадженою петрушкою поміщають у темне місце. Як тільки почне відростати листя (через півтора-два тижні), ящики виставляють на добре освітлене місце: підвіконня, засклений балкон. Через місяць після посадки можна забирати свіжий ароматний урожай.

Збільшити урожай та покращити його якість та аромат допоможе застосування додаткового досвічування. При його відсутності, зелень слід вирощувати на більш освітлених вікнах з південного боку будівель. А у дні з плюсовими температурами – навіть виставляти ящики на вулицю.