Біологічні особливості малини

Для правильного та ефективного застосування різних агротехнічних прийомів, кожному садівнику дуже важливо знати деякі біологічні особливості малини.

Малина являє собою кущ, який складається з кореневої системи та кількох пагонів. Останні можуть відростати як від підземної частини торішніх пагонів, так і від коренів. Підземна частина рослини – багаторічна, а надземна – дворічна. Як правило, у перший рік пагони просто ростуть, а на другий – цвітуть і плодоносять на бічних гілочках. Наприкінці плодоношення надземна частина пагону всихає та відмирає.

Біологічні особливості малини. Коренева система

Коренева система кущів малини, отриманих з насіння – стрижнева, з глибоко проникаючим центральним коренем. Але малину розмножують переважно вегетативним шляхом, кореневими паростками або живцями. Коренева система таких рослин відрізняється від сіянців. Вона – мичкувата з відносно товстими придатковими коренями.

На піщаних землях коріння проникає на глибину до 1 метра. Однак на важких ґрунтах малина формує поверхневу кореневу систему. При цьому основна маса коренів зосереджена на глибині до 30 см. Така особливість кореневої системи дозволяє вирощувати малину на ділянках з близьким заляганням ґрунтових вод. Але влітку рослини можуть страждати від посухи. А в суворі зими, за відсутності снігового покриву, коріння малини може пошкоджуватися морозами.

На придатковому корінні можуть утворюватися пагони. Їх називають кореневими паростками. Вони беруть участь у формуванні врожаю, можуть використовуватись для розмноження сорту або відбраковуються для запобігання загущенню посадок.

Надземна частина. Пагони

Пагони малини – опушені або шипуваті зелені стебла. За сезон вони легко сягають 1,5-2 м довжини. Це може призвести до вилягання та поломки стебел малини від сильного вітру або снігу взимку. Тому малина потребує підв’язки до шпалер або кілків. Підв’язка малини робить догляд за нею зручнішим.

Пагони можуть відростати від підземної частини торішніх пагонів із бруньок відновлення. В такому випадку їх називають пагонами заміщення. Пагони, що відростають від коріння рослини називають кореневими паростками. Сила росту пагонів зменшується з віддаленням від центру куща. Найбільш сильнорослі – це пагони заміщення та найближчі кореневі паростки. Вони формують основний урожай, тому є найціннішими при вирощуванні малини. 

Кореневі паростки, розташовані на периферії куща, ростуть слабо. Вони відтягують частину поживних речовин, призводять до заростання міжрядь, загущення плантації. Тому периферійні кореневі паростки вчасно видаляють. Однак їх можна пересаджувати та використовувати для вирощування якісного посадкового матеріалу та омолодження плантації.

Ріст пагонів у часі відбувається нерівномірно. Надземна частина утворюється рано навесні. Спочатку її ріст відбувається досить повільно. Однак при настанні сталих теплих днів, пагони починають рости більш активно. Цей процес триває до осені. При настанні холодів пагони починають дерев’яніти (визрівати). Рясне азотне живлення, хороша вологозабезпеченість можуть призводити до того, що пагони повністю не визріють і підмерзнуть взимку. Це слід враховувати при проведенні підживлення та поливів малини – починаючи  із серпня їх обмежують чи припиняють. Підмерзлі частини пагонів навесні вирізають.

У пазухах листя пагонів закладаються бруньки – основна та додаткові. Наступного року з основної бруньки виростає бічна гілочка. Вона закінчується квітковою китицею. Але не завжди плодоношення малини відбувається на бічних гілочках торішніх пагонів. Деякі сорти малини здатні плодоносити на зелених пагонах цього року. Відбувається це наприкінці літа – на початку осені. Такі сорти називаються ремонтантними. Технологія вирощування ремонтантної малини має свої особливості.

Після плодоношення, надземна частина дворічних пагонів усихає та відмирає. Такі біологічні особливості малини дають привід називати цю рослину напівчагарником.

Біологічні особливості малини. Листовий апарат

Лист малини складний непарноперистий. Він складається з 3 або 5 листових пластинок на черешку. Верхня поверхня лисків – яскраво зелена, нижня – світло-зелена, сизувата або біляста. На одному сильному пагоні може рости до 30-40 листків. Зазвичай листя на малині тримається до глибокої осені і починає обпадати лише після перших сильних заморозків.

Листовий апарат малини синтезує поживні речовини, необхідні як формування ягід, так росту і розвитку всього куща. У пазухах листя формуються бруньки, з яких наступного року відростуть бічні гілочки з квітами та ягодами. Передчасне обпадання листків, що викликане затіненням рослин, посухою, нестачею поживних елементів або хворобами, призводить до того, що бруньки не формуються. Відповідно, знижується врожай.

Квіти

Квіти малини дрібні, близько 10 мм у діаметрі, мають велику кількість маточок, тичинок, п’ять зелених чашолистків і п’ять невеликих білих пелюсток. Квітки зібрані в китицеподібні суцвіття, якими закінчуються пагони та бічні гілочки. Також невеликі суцвіття виростають із пазух листя у верхній частині пагонів.

Квітки малини обопільні та самозапильні. Однак вирощування поряд декількох сортів сприяє кращому запиленню, підвищенню врожайності, розмірів та якості ягід.

Малина є чудовим медоносом.

Плоди малини

Ягода малини – складна кістянка. Вона утворена великою кількістю зрощених простих кістянок, прикріплених до білого квітколожа. Колір ягоди найчастіше червоний. Однак зустрічаються пурпурні, жовті та чорно-фіолетові плоди.

Дозрівання малини досить раннє і розтягнуте у часі. В наших умовах малина достигає одразу за садовою полуницею та ранньою черешнею. А ось осіннє дозрівання ремонтантних сортів припадає на кінець літа – початок осені, коли більшість ягідних культур уже відплодоносили. Така біологічна особливість є цінністю ремонтантної малини.

Ягоди малини мають дуже приємний смак і аромат. Вони містять вдосталь цукрів (глюкозу і фруктозу), органічні кислоти (яблучну, лимонну, винну), пектини, білки, багаті на вітаміни, мікроелементи та інші біологічно активні речовини. Ягоди можна вживати свіжими, сушити, заморожувати. З плодів малини готують варення, джеми, узвари.

У природі відомо кілька підвидів малини. Розрізняються вони за кольором ягід, регіоном походження. Але ключові біологічні особливості малини різних підвидів дуже схожі.