Розрахунок доз внесення мінеральних добрив

Що таке формула добрива, як вона розшифровується? Як самостійно провести розрахунок доз внесення мінеральних добрив? У статті надаються відповіді на ці питання. Додатково наводяться приклади розрахунку та прості універсальні норми удобрення овочевих культур.

Ідеально точно розрахувати дозу внесення добрив під сільськогосподарські культури дуже непросто. Необхідно враховувати безліч факторів:

• механічний склад ґрунту;
• забезпеченість елементами живлення, у тому числі у розчинній формі;
• культура, яка вирощуватиметься;
• розрахункова врожайність;
• попередник;
• кількість опадів;
• полив

Таким розрахунком займається спеціальна наука – агрохімія. Розроблено декілька методик визначення необхідних доз добрив. Усі вони засновані на точному лабораторному аналізі ґрунту, вмісту макроелементів у тканинах рослин та продукції. Проте в аматорському городництві немає сенсу так ускладнювати.  На сторінках сайту для кожної культури буде надано оптимальні норми її добрива. Вони засновані на науково підтверджених даних та за довгі роки випробувані у багатьох господарствах. Але для того, щоб не виникало непорозуміння та плутанини, на деяких моментах слід зупинитися докладніше.

Формула добрива та її розшифровка

Формула добрива – це рекомендована норма внесення основних елементів живлення. Як правило, формула добрива будь-якої культури має приблизно такий вигляд: N₉₀ P₆₀ K₉₀ (цифри можуть змінюватися, але зараз це не істотно). Розшифруємо її. Літери N, P і K позначають основні елементи живлення – азот, фосфор та калій відповідно. Цифри біля кожної літери позначають дозу внесення цих елементів у кілограмах на гектар (або ж у грамах на 10 квадратних метрів; це одне і те саме, бо 1 кг = 1000 г, а 1 га = 10000 м²).

Простий розрахунок доз внесення мінеральних добрив

Дані щодо хімічного складу добрив (відсоткового вмісту діючої речовини) можна знайти у таблиці. Якщо знати рекомендовану норму внесення елемента та його вміст у конкретному добриві, можна розрахувати дозу внесення добрива.

Для цього використовують формулу:

Д = (Н÷Е)×100

де

Д – доза мінерального добрива, кг/га чи г/10 м² ,

Н – рекомендована норма внесення елемента живлення, кг/га або г/10 м²,

Е – процентний вміст елемента живлення у добривах, %

Приклад. Припустимо, формула удобрення культури у нас має вигляд N₉₀ (P і K  не зазначено). Тобто, необхідно внести 90 г азоту на грядку площею 10 м² . З азотних добрив ми придбали карбамід, що містить 46% азоту. Скористаємося нашою формулою:

Д = (90÷46)×100 = 195

Відповідь. Нам необхідно внести 195 г карбаміду на 10 м².

Якщо площа грядки відрізняється від 10 м², то результат відповідно коригують. Аналогічно розраховують дози внесення фосфорних та калійних добрив. Потім відміряють необхідну їх кількість і вносять на ділянку.

Розрахунок доз внесення комплексних мінеральних добрив

Комплексні мінеральні добрива містять не один, а два і більше елементів живлення. Тож у разі розрахунок доз внесення має свої особливості.

При використанні комплексних мінеральних добрив, їх дозу розраховують за елементом, норма внесення якого найменша (у нашому прикладі, що наведений нижче, N₉₀ P₆₀ K₉₀ – розрахунок проводять по фосфору), а нестачу інших елементів (азоту і калію) компенсують за допомогою простих добрив.

Приклад. Формула удобрення томату – N₉₀ P₆₀ K₉₀. Маємо нітроамофоску, вміст NPK в якій по 16% кожного елемента. Розраховуємо її дозу по фосфору, чия норма у формулі найменша:

Д = (60 ÷ 16) × 100 = 375 г  (на 10 м²)

Оскільки нітроамофоска містить і азот, і калій (по 16%), то з цими 375 г нітроамофоски ми заодно внесемо по 60 г цих елементів (Тут розрахунок є звичайним обчисленням відсоткової частки (375 г × 16%) ÷ 100 = 60 г.)

А всього необхідно внести по 90 г азоту та калію. Тобто є дефіцит N₃₀ K₃₀. заповнити який можна за допомогою азотного (наприклад, карбамід у дозі

(30 ÷ 46) × 100 = 65 г / 10 м²)

і калійного добрив  (наприклад, сульфат калію в дозі

(30 ÷ 52) × 100 = 58 г / 10 м²)

Відповідь. Отже, для того, щоб внести добриво за формулою N₉₀ P₆₀ K₉₀ нам знадобиться (на 10 м²):

• 375 г нітроамофоски,
• 65 г карбаміду і
• 58 г сульфату калію.

! Важливе зауваження. Якщо в наявності є тільки комплексне добриво і нема можливості компенсувати дефіцит певних елементів живлення за допомогою простих добрив – то розрахунок дози проводять елементом, норма внесення якого найбільша. Тобто у нашому випадку – по азоту або калію, норма яких 90 г/10м².

Д = (90 ÷ 16) × 100 = 562,5 г  (на 10 м²)

При внесенні на 10 м² нітроамофоски в дозі 562,5 г землю буде збагачено 90 г азоту і 90 г калію, а також 90 г фосфору. Це більше від рекомендованої норми фосфору на 30 г. Перевищення рекомендованих норм не є дуже добрим, але в певних межах допускається. Про це – нижче.

Коригування доз внесення мінеральних добрив

У деяких випадках дози внесення добрив коригують в більшу чи меншу сторону. Наприклад, при використанні органічних добрив дозу мінеральних зменшують на 30 – 50%. А іноді й повністю відмовляються від їхнього використання. Приклад більш точного розрахунку доз мінеральних та органічних добрив при їхньому спільному використанні буде наведено згодом.

Органічне добриво та його доза зазвичай вказуються разом із формулою мінерального добрива в рекомендаціях по вирощуванню певної культури. Середні орієнтовні норми їх внесення: свіжий гній – 2-4 кг/м², перегній – 2-3 кг/м², сухий пташиний послід – 1-2 кг/м².

Дозу добрив можна коригувати залежно від механічного складу ґрунту. На піщаних ґрунтах її зменшують, на суглинистих – збільшують. Збільшити дозу добрива можна і у випадку застосування регулярних поливів.

Не слід перевищувати рекомендовані дози добрив більш ніж у 1,5 рази. Це призведе надмірного зростання рослин, або, навпаки, до їх пригнічення. А у разі використання зависоких доз азотних добрив – до надлишку нітратів у тканинах рослин.

Ще один важливий момент: високі дози внесення добрив (більше 90 г/10м² діючої речовини) має сенс вносити не одноразово, а за кілька підходів. Наприклад, 50% від розрахованої дози вносять восени під перекопування, 25% – навесні під боронування, та ще 25% – влітку при підживленні.

Середні дози внесення мінеральних добрив під овочеві культури

Вище ми зазначили, що рекомендовані формули удобрення овочевих культур різняться між собою. Мало того, вони відрізняються навіть для однієї і тієї ж культури: в залежності від типу ґрунту, технології вирощування, урожайності, тощо. Це має сенс для великих господарств, де впроваджені економічно ефективні технології точного землеробства. А невеликих городах буквальне слідування таким рекомендаціям навряд чи виправдане.

Тому приводимо універсальні рецепти на всі випадки життя. У присадибному овочівництві в основному застосовують такі формули добрива:

• Під ранні культури з коротким періодом вегетації (редис, салат, кріп) – N₆₀ P₆₀ K₆₀ ;
• Під більшість овочевих культур з урожайністю до 5 кг/м² (низькорослі томати, перець, огірки, кабачки, цибуля, капуста (крім пізньої), столові коренеплоди, рання картопля тощо) – N₉₀ P₉₀ K₉₀;
• Під високоврожайні культури (середню та пізню картоплю, високорослі томати), культури з тривалим періодом вегетації (пізня та брюссельська капуста, пізні сорти моркви), а також у спорудах захищеного ґрунту – N₁₂₀ P₁₂₀ K₁₂₀ .

При використанні органічних добрив норми мінеральних зменшують на 30-50%.

Як розрахувати дозу добрив за цими формулами, ми вивчили вище. А як і в які терміни удобрювати овочеві культури, ми розглянемо наступну статтю .

---

Також рекомендуємо наступні матеріали по темі:

Мінеральні добрива. Що таке прості та комплексні мінеральні добрива. Як правильно та безпечно їх використовувати?

Як відміряти потрібну кількість добрив без приладів? Використання підручних засобів замість терезів.

Норми добрива садових культур. Таблиця з рекомендованими нормами внесення мінеральних добрив у саду та ягіднику