Ставлення овочевих культур до зовнішніх чинників

Рослини по-різному реагують на природні фактори – тепло, світло, вологу. Знання ставлення овочевих культур до зовнішніх чинників необхідне кожному городнику, який хоче отримувати гідну винагороду за свою працю.

Сучасні культурні рослини походять із різних ґрунтово-кліматичних зон і їх вимоги до умов зростання і плодоношення значно різняться. Для отримання високих і стабільних урожаїв необхідні хоча б мінімальні знання особливостей овочевих культур. Це основи овочівництва, фундамент, на якому стоїть весь практичний досвід садівника і городника. 

Температура . Залежно від здатності рослин без втрат переносити різні температурні режими, виділяють п’ять груп овочевих культур:

1. Морозостійкі – це, як правило, багаторічні культури: ревінь, щавель, хрін, спаржа, багаторічні види цибулі, часник. Рослини цієї групи здатні навесні і восени переносити дуже сильні заморозки – в -8 … -10 °, а їх підземні органи добре перезимовують.
2. Холодостійкі – більшість видів капусти, морква, редька, редиска, салат, шпинат, цибуля ріпчаста, горох. Культури даної групи можуть тривалий час переносити температуру -1..-2 °, витримують заморозки до -3 … -5 °. Оптимальна температура близька до 17 … 20 °. При високих температурах зростання і розвиток сповільнюється.
3. Відносно холодостійкі  – картопля, буряк, тобто, культури, які погано переносять низькі плюсові температури, не витримують заморозки, однак формування врожаю відбувається при відносно низьких, як у холодостійких культур, температурах.
4. Теплолюбні – томат, перець, огірок, гарбуз, кабачок, патисон, кукурудза, квасоля. Оптимальна температура лежить в межах 20 … 30 °. При температурі 10..15 ° зупиняють ріст, а при короткочасних заморозках, навіть трохи нижче 0 °, вони гинуть. Температурний максимум, при перевищенні якого, розвиток рослин сповільнюється – 40 ° тепла.
5. Жаростійкі – диня, кавун і баклажан. Ця група пред’являє приблизно такі ж вимоги до тепла, як і теплолюбні культури, але при 40 °, а іноді і при більш високій температурі жаростійкі рослини здатні формувати урожай.

Світло. Більшість овочевих культур належать до світлолюбних рослин – добре ростуть і розвиваються при яскравому сонячному освітленні і знижують урожай та його якість в умовах затінення. Особливо критично до цього фактору відносяться кавун, диня, томат, перець, баклажан. Тим не менш, деякі овочі, наприклад, цибуля, часник, деякі види капусти, морква, огірок, можуть безболісно переносити відносне затінення – від 1/3 до 1/2 довжини світлового дня. До тіньовитривалих рослин відносять щавель, шпинат, салат, ревінь.

Ставлення овочевих культур до світла має величезне значення при розміщенні культур на обмеженій площі присадибної ділянки з метою найбільш раціонального використання землі. Крім того, світлолюбність рослин враховується при висіві і висадці – не слід надмірно загущати рослини. Це призведе до зниження врожаю.

Тривалість світлового дня. Реакція рослин на тривалість світлового дня називається фотоперіодизмом. Вона характеризує схильність рослини утворювати плоди і насіння в залежності від тривалості світлового дня.

Рослини довгого світлового дня вимагають безперервного освітлення на протязі більше 12 годин. Сюди відносять капусту, редис, цибулю, моркву, буряк, шпинат, салат. Ці культури при короткому світловому дні формують листовий апарат або коренеплоди, а при довгому – викидають квітконоси. Саме тому, скажімо, редис або пекінська капуста не вдаються при літніх висіву.

До рослин короткого світлового дня відносять томати, перець, баклажани, огірки, кавуни, дині, гарбуз, кукурудзу, квасолю. Найбільша врожайність у них відзначається при довжині дня близько 12 години і менше.

Є категорія рослин так званого нейтрального дня. Сюди відносять сучасні сорти і гібриди огірка і томата.

Вологість ґрунту. Овочі містять в продуктивних органах багато вологи, тому вимагають поливів, особливо в степовій зоні з невеликою кількістю опадів.

Найбільш вимогливі до вологи овочі – огірки, капуста і зеленні – потребують частих поливів малими нормами. Це пояснюється їх слаборозвиненою кореневою системою. Полив великими нормами неефективний, так як більша частина води просочиться в недоступні рослинам горизонти ґрунту.

Відносно маловимогливі до вологи картопля, томат, перець, коренеплоди, цибуля та часник. Ці культури теж потрібно поливати, але рідше, хоча і великими нормами.

Посухостійкі рослини – кавун, диня, гарбуз володіють потужною кореневою системою і здатні споживати вологу з значних глибин грунту.

Найбільш чутливі до вологи рослини у фазі сходів, активного росту і плодоутворення. Менш чутливі – в фазі дозрівання. Крім того, полив сприяє кращому засвоєнню рослинами поживних речовин із внесених добрив. Про це теж не слід забувати.

Родючість і хімічний склад ґрунту. Овочеві культури добре ростуть на нейтральних, слабокислих або слаболужних, по своїй реакції, ґрунтах. Кислі або карбонатні ґрунти, солончаки вимагають попередньої меліоративної підготовки – вапнування або гіпсування.

Всі сільськогосподарські культури вимогливі до родючості ґрунту. Високі врожаї капусти, моркви, картоплі можна отримати тільки на ґрунтах з багатою концентрацією легкодоступних мінеральних елементів. Менш вимогливі до родючості огірок, салат, цибуля.

Відомо, що на багатих поживними елементами ґрунтах, рослини виходять більш стійкими до багатьох негативних зовнішніх чинників.

Для підтримки родючості ґрунту на постійно високому рівні застосовують регулярне внесення добрив.

На практиці, ставлення культурних рослин до зовнішніх чинників не настільки однозначне і змінюється в залежності від фази розвитку рослин. Наприклад, потреба у волозі, як правило, зростає в період формування плодів і знижується в період їх дозрівання. Так само змінюється і потреба в поживних речовинах.

Особливості догляду за рослинами, грамотного регулювання зовнішніми факторами, способи зниження негативного впливу зовнішнього середовища, спрямовані на забезпечення максимальної продуктивності посівів, викладені в статтях, присвячених агротехніці окремих культур.

Слід зазначити, що в статті перераховані тільки основні чинники, які надають найбільший вплив на ріст і розвиток рослин, а, відповідно, на величину і якість врожаю. Насправді, зовнішніх факторів набагато більше. Це і радіаційний фон, склад атмосфери, в т. ч., ґрунтової, спектр освітлення. При оптимальному поєднанні основних умов вирощування, їх вплив проявляється не так явно. Проте, їх враховують при інтенсивному вирощуванні овочів у закритому ґрунті в промислових масштабах.