Фунгіциди: опис, класифікація і використання

Фунгіциди – це препарати проти хвороб рослин. У вузькому розумінні терміну, як ми з’ясували в попередній статті, фунгіциди – це препарати проти грибкових захворювань. Але збудниками інфекційних хвороб можуть бути не тільки гриби, але і бактерії, і віруси, і інші мікроорганізми. Правильніше було б називати ліки проти бактерій – бактерицидами, а проти вірусів – віроцидами або противірусними препаратами. Але на практиці ці назви використовуються лише спеціалістами. Та у виключних випадках. Фунгіциди – загально прийнята і зрозуміла назва. Тим більше, що бактеріальні і, тим більше, вірусні хвороби рослин майже не піддаються лікуванню, на відміну від грибкових хвороб.

Класифікація фунгіцидів

За механізмом дії фунгіциди поділяються на:

• Контактні фунгіциди потрапляють на поверхню рослини та залишаються на ній. Іноді вони мають властивість локально проникати в тканини рослини. Спори та клітини хвороботворних грибів при контакті з діючою речовиною препарату гинуть.
• Системні фунгіциди проникають в середину рослини та мають властивість розноситись по її тканинам. Таким чином, захищена практично вся рослина, включно з тими органами, куди препарат не потрапив безпосередньо під час обприскування – коренями, зворотним боком листя, тощо.
• Деякі препарати можуть частково проникати в рослини, а частково залишатись на її поверхні. Наприклад, це можуть бути препарати, що містять в своєму складі дві діючі речовини. В такому разі мова йде про фунгіциди контактно-системної дії.

Належність фунгіциду до однієї з груп сумлінні виробники обов’язково зазначають на упаковці.

Фунгіциди класифікуються також і за принципом дії:

• Захисні (профілактичні) фунгіциди застосовують переважно до появи ознак хвороби. Дія профілактичних фунгіцидів полягає в створенні на поверхні рослин захисного шару. При контакті з яким, збудники хвороб не можуть проникнути в тканини та гинуть.
• Лікувальні фунгіциди доцільніше використовувати при появі перших симптомів захворювання. Ці препарати відрізняються властивістю зупиняти розвиток хвороби, що вже почалася.
• Профілактично-лікувальні препарати можуть проявляти і захисну, так і лікувальну дію.

За походженням, фунгіциди можуть бути:

• Неорганічного походження – Мідний купорос, Купроксат, Чемпіон. Здебільшого це старі профілактичні препарати контактної дії.
• Органічного походження – найбільша група препаратів, що включає в себе як старі препарати так і найновіші продукти синтезу провідних компаній світу.
• Біологічні фунгіциди містять в своєму складі живі бактерії, гриби-антагоністи, їх спори, чи продукти життєдіяльності. Вони пригнічують розвиток патогенів і, як вважається, безпечні для людини. Проте виробництво і використання біопрепаратів регулюється досить слабо. А висновки по їх безпечність гуртуються радше на традиції, ніж на серйозних наукових дослідженнях.

Використання фунгіцидів на присадибній ділянці

Фунгіциди широко використовуються в рослинництві. Вони можуть входити в склад протруювачів насіння та посадкового матеріалу, застосовуватись для обеззараження ґрунту та ґрунтосумішей, приміщень і сховищ, входити в склад фарб і мазей для лікування ран дерев, в тому числі і після обрізки. Ну і звичайно, найбільш розповсюдженим методом використання фунгіцидів є обприскування.

При виборі фунгіциду слід враховувати об’єкт обробки (культура, хвороба), мету обробки (профілактична чи лікувальна), можливість суміщення з обприскуванням іншими препаратами (інсектицидами, регуляторами росту).

Шкідливі грибки можуть належати до різних видів і родин. Відповідно відрізняється їх життєвий цикл, особливості проникнення в рослину, розмноження, тощо. Тому фунгіциди, що успішно борються з одними патогенами можуть виявитися неефективними проти інших. Наприклад, препарати на основі міді (Хлорокис міді, Мідний купорос, Чемпіон) ефективні проти фітофторозу, неефективні проти борошнисторосяних грибів. І навпаки, Колоїдна сірка або Тіовіт Джет, що застосовується проти борошнистої роси, безсила у боротьбі з фітофторозом та пероноспорозом.  Багато фунгіцидів мають широкий спектр дії та можуть використовуватись як проти більшості захворювань.

Інструкція на упаковці фунгіциду повинна містити вичерпну інформацію щодо його використання: захворювання, проти якого фунгіцид буде ефективним, і перелік культур, що обробляються. Щоправда, цей перелік значно скорочений, згідно з суворим законодавством, і містить застарілу та неповну інформацію. Але виробники знайшли вихід боротьби з вітчизняною бюрократією і часто вказують так званий “світовий досвід використання *назва препарату*“. Цей перелік більш ширший, цікавіший і корисніший.

Окрім об’єкту захисту, інструкція до фунгіциду містить і інші важливі дані: максимальну кратність обробок, термін очікування, можливість використання фунгіциду у суміші з іншими препаратами, клас безпечності, та інші характеристики, про які ми поговоримо згодом.

Максимальна ефективність фунгіцидів досягається при правильному підборі препаратів, дотриманні інструкцій з їх використання (час доби, температура повітря, жорсткість води для приготування робочого розчину), вчасному та регулярному проведенні обприскувань, загальному стані рослин. Високий рівень агротехніки теж сприяє високій ефективності препаратів, а головне – підвищенню стійкості рослин, а отже – зменшенню кількості обробок.