Термінологія в захисті рослин
Термінологія, що використовується в захисті рослин, налічує доволі велику кількість специфічні слів, словосполучень, скорочень і абревіатур. Вони зустрічаються на упаковці препаратів, в інструкціях і матеріалах відповідної тематики. Деякі терміни нам вже знайомі. В попередніх статтях ми з’ясували, що засоби захисту рослин мають назву пестициди. Відповідно до об’єкту дії вони поділяються на фунгіциди, інсектициди, гербіциди. На сторінках сайту нам траплялися й інші слова і вирази, значення яких бажано з’ясувати, щоб уникнути прикрих непорозумінь.
Ми підготували невеликий тлумачний словник специфічних галузевих термінів. Сподіваємось, він стане в нагоді.
Діюча речовина (д.р.) – активний компонент пестициду, що здійснює вплив на патоген. Назва діючої речовини і її вміст у препараті вказується на упаковці. Іноді використовують термін активна речовина. Пестициди різних виробників мають різні назви але можуть містити однакову діючу речовину. Особливо часто це трапляється у вітчизняних фірм: оптом купується діюча речовина і розфасовується в дрібну тару під різними назвами. Тому, якщо один препарат виявився неефективним проти шкідника – то не слід купувати такий самий, просто з іншою назвою.
Пестицид може мати одну, або 2-3 діючі речовини.
Робочий розчин (робоча суміш, робоча рідина) – готова до використання суміш води і препарату (одного або кількох).
Бакова суміш – це робочий розчин, що містить не один, а декілька препаратів. Більшість препаратів допускають змішування в бакових сумішах. Можливість за один раз обробити рослини від шкідників, хвороб, підживити їх добривами і обробити регуляторами росту – економить час та сили. Але не слід надмірно захоплюватись приготуванням сумішей з багатьох препаратів. Краще використовувати не більше 2-3.
Маточний розчин – концентрований розчин одного препарату. Його готують шляхом розчинення пестициду або іншого засобу у невеликій кількості води. Після повного розчинення препарату, маточний розчин додають у бакову суміш, чи розводять водою до потрібної концентрації. Як правило, маточний розчин готують з речовин, що важко розчиняються: деяких добрив, концентратів суспензій, порошків.
Термін очікування (період очікування) – строк від останньої обробки до збирання врожаю.
Максимальна кратність обробок – максимально дозволена кількість обробок одним препаратом за 1 сезон. Слід зауважити що препарати з різними назвами можуть містити одну і ту діючу речовину. Тому тлумачити максимально допустиму кратність обробок слід стосовно до діючої речовини а не до якогось препарату.
Клас токсичності – токсичність препарату, чи продуктів його розкладу по відношенню до теплокровних тварин і людини.
Розділяють чотири класи токсичності. Вони позначаються римськими цифрами. Препарати I класу мають найвищу токсичність IV – найнижчу. Для роздрібного продажу населенню дозволяється реалізовувати препарати тільки III-IV класів токсичності. Препарати I і II класів не слід використовувати на власній ділянці.
Препаративна форма – це стан, в якому знаходиться засіб: сухий порошок, водна дисперсія, емульсія, тощо. Препаративні форми мають свої плюси і мінуси. Порошок просто і дешево виготовляти, але він створює небезпечний пил при приготуванні робочого розчину, погано розчиняється. Водні дисперсії вже не утворюють пил, але схильні до розшаровування при зберіганні і утворюють осад. Найбільш сучасними і технологічними в наш час є концентрати емульсій, масляні дисперсії, капсульні емульсії та суспензії. Це складні інноваційні препарати, що дозволяють підвищувати ефективність пестициду, подовжувати термін захисної дії з одночасним зменшенням норми його внесення і, відповідно, зниженням залишкового вмісту в кінцевій продукції. Суттєвий недолік таких препаратів – висока ціна.
Препаративна форма часто зазначається на упаковці препарату у скороченому вигляді. Раніше були прийняті такі скорочення:
з.п. – порошок, що змочується
к.е – концентрат емульсії
к.с – концентрат суспензії
в.д.г – вододисперсні гранули
та інше.
Але ці позначення поступово відходять у минуле. В наш час діє вже інше кодування препаративних форм. Деякі з них позначені нижче:
ВГ – вододисперсні гранули
ВЕ – водна емульсія
ВП – водорозчинний порошок
ВР – водний розчин
ЗП – порошок, що змочується
КГ – капсульована гранула
КЕ – концентрат емульсії
КС – концентрат суспензії
МД – масляна дисперсія
МЕ – мікроемульсія
МС – масляна суспензія
РК – водорозчинний концентрат
СК – капсульна суспензія
Повний перелік кодів становить інтерес хіба що профільним спеціалістам. Але, якщо цікаво, то скачати офіційний Перелік кодів препаративних форм пестицидів та інших технічних продуктів можна тут.
Норма витрати пестициду – витрата препарату на одиницю площі. Цікавить, в першу чергу, спеціалістів. На маленькій упаковці пестициду, що призначена для роздрібного продажу населенню, зазвичай вказують, в якому об’ємі води розчинити її вміст. На дещо більшій тарі – скільки препарату розвести у визначеному об’ємі води. Іноді зазначають і площу, що обробляється.
Але трапляються і винятки. Наприклад, садівник може стикнутися з такою інструкцією до препарату: «норма витрати – 2 мл на 100 м2». Або навіть гірше: «норма витрати – 0,5 л на 1 га». Як в такому разі приготувати розчин? Яку кількість препарату і води взяти?
По-перше, кількість препарату в кілограмах або літрах на 1 гектар – дорівнює його кількості в грамах або мілілітрах на 10 квадратних метрів. Тобто, 0,5 л на 1 га дорівнює 0,5 мл на 10 м2 (або 5 мл на сотку (100 м2). А якщо поміряти площу грядки, то вже можна дізнатись кількість препарату для приготування робочого розчину.
По-друге, потрібно розрахувати необхідний об’єм води. І тут нам знадобиться розуміння такого терміну, як:
Норма витрати робочого розчину – витрата готового робочого розчину на одиницю площі. Ця величина залежить від особливостей обприскувача, ретельності обробки і висоти рослин. Вона може коливатись від 3-4 до 8 -10 л на сотку. Але в середньому на 100 м2 витрачається 5 л робочого розчину. В саду, норми витрати визначають у перерахунку на одне дерево: 0,5-2 л на молоде або слаборосле, до 5 л – на велике сильноросле.
Тепер ми вже можемо розрахувати необхідну кількість препарату та потрібний об’єм води і приготувати робочий розчин пестициду.
Для протруйників норми витрати робочого розчину вказують на одиницю маси насіння, бульб чи коренеплодів. Але там надаються вичерпні інструкції, як приготовати робочий розчин.
Це далеко не вся термінологія, що використовується в захисті рослин. З часом стаття буде доповнюватися іншими словами та виразами. Будемо вдячні за зворотній зв’язок, за ваші зауваження, доповнення та пропозиції. Тут є всі доступні контакти Наприкінці зазначимо, що існує Державний стандарт ДСТУ 4756:2007 «Захист рослин. Терміни та визначення понять». У вільному доступі знайти його досить складно. Тільки не на нашому сайті.