Правильне удобрення моркви

Удобрення моркви має особливості. Органічні добрива безпосередньо під моркву не вносять. Їх використання призводить до погіршення товарних якостей коренеплодів: викривлення, розгалуження, зниження лежкості та смакових якостей. Моркву бажано розміщувати через 2-3 роки після застосування органіки. Це враховують при виборі ділянки та місця моркви в сівозміні.

Мінеральні добрива використовують у нормі по 60-90 г/10 м2 NPK. Це приблизно відповідає 150-250 г аміачної селітри, 300-400 г простого суперфосфату та 150-200 г сульфату калію або калійної селітри на 10 м2  площі. Хлорні добрива під моркву вносити небажано. Але, якщо виникне така необхідність, їх вносять виключно восени. За зиму хлор нейтралізується і не вплине негативно на культуру. Якщо ділянка регулярно зрошується – норми внесення добрив можна збільшити на 10-20%.

Удобрення моркви може бути однократним. В цьому випадку всю норму добрива вносять під осінню оранку. Але найбільш ефективним, хоч і більш трудомістким, є внесення добрив частинами:

• 50-100% норми фосфорно-калійних добрив вносять під осінню оранку ділянки;
• 50% азотних – навесні, при боронуванні або сівбі;
• решту мінеральних добрив вносять за один або два прийоми протягом вегетації; при цьому дозу азотних поступово зменшують у міру зростання коренеплодів.

При підживленні добрива в сухому або попередньо розчиненому вигляді вносять у заздалегідь нарізані в міжряддях борозни, присипають землею і при необхідності проводять полив.

Крім ґрунтового внесення, можна проводити позакореневе підживлення моркви. Роблять його шляхом обприскування рослин комплексним розчином макро- і мікроелементів. Це сприятиме збільшенню врожаю, покращенню якості коренеплодів, підвищенню стійкості рослин.