Ремонтантна малина та інші підвиди

Ремонтантна малина – це група сортів, які здатні плодоносити на пагонах як дворічного, так і однорічного віку. За походженням та деякими особливостями виділяють ще кілька підвидів малини. Від них ведуть свій родовід всі культурні сорти.

Ремонтантна малина

Зазвичай малина плодоносить на торішніх пагонах – про це йшлося у статті “Біологічні особливості малини”. При цьому цвітіння, зав’язування та дозрівання плодів триває приблизно місяць. У деяких сортів цей період затягується більш тривалий час. Потім дворічні пагони, що відплодоносили, засихають.

Часто, особливо в умовах тривалої теплої осені, однорічні пагони також викидають квіткові китиці і зацвітають. Іноді до морозів вони навіть зав’язують плоди. Однак дозріти ці ягоди, зазвичай, не встигають. Таке пізнє цвітіння знижує загальну зимостійкість малини. Тому рекомендуємо зрізати всі квіткові китиці, починаючи з кінця серпня.

Проте є сорти малини, які до настання осінніх холодів встигають сформувати врожай на цьогорічних пагонах. Дуже часто цей врожай перевершує продукцію, отриману влітку з цієї ділянки. Такі сорти називають ремонтантними. Кліматичні умови нашої країни дають змогу вирощувати більшість ремонтантних сортів. Особливо рекомендуються ті, що районовані для даної природно-кліматичної зони.

Ремонтантні сорти можна вирощувати з різною метою. Вони можуть використовуватись для отримання двох урожаїв за рік. Якщо в кінці літа видалити квіткові китиці – можна отримати лише весняний урожай, як із звичайної малини. Але краща технологія вирощування ремонтантної малини передбачає отримання лише одного врожаю наприкінці літа – на початку осені. Після збирання врожаю, пагони малини повністю скошують. Осінні ягоди малини крупніші, ароматніші і смачніші за весняні. Вони дорожче цінуються на ринку. Більша і загальна врожайність з одиниці площі.

Для аматорського садівництва рекомендуємо відвести частину плантації ремонтантної малини для одержання двох урожаїв. Ще краще – для раннього врожаю вирощувати звичайні сорти. А для споживання малини восени – вирощувати ремонтантну малину за традиційною технологією. Взаємне запилення різних сортів також підвищує загальну врожайність, розмір та якість ягід.

Підвиди малини

Виділяють такі підвиди малини.

Червона європейська малина. Поширена у Європі та Азії. Пагони прямостоячі, з пониклою верхівкою. Молоді пагони – зеленого кольору, малошипуваті. Дворічні – світло-коричневі. Ягоди червоні, іноді жовті.

Американська щетиниста малина має плоди червоного чи жовтого кольору. Пагони прямі, густо вкриті шипами. Колір молодих пагонів – червоно-зелений. Дворічні здерев’янілі пагони червоно-коричневого кольору. Поширена у Північній Америці.

Чорна малина має ягоди чорного або чорно-фіолетового кольору, схожі на ягоди ожини. Часто чорну малину називають гібридом малини та ожини. Хоча, найімовірніше, це підвид виключно малини. З ожиною чорну малину ріднить не лише колір плодів, а й схильність пагонів клонитися до землі. Колір пагонів – зелений із сизим восковим нальотом. Між простими кістянками ягоди спостерігається сильне біле опушення. Батьківщина – Північна Америка.

Пурпурна малина – за деякими даними, походить від схрещування американської щетинистої та чорної малини. Ягоди пурпурного, фіолетового чи вишневого кольору. Походить із Північної Америки.

Ці чотири підвиди дали початок всьому сортовому різноманіттю малини. Вони здатні до взаємного запилення. Тому часто зустрічаються сорти, отримані від схрещування різних підвидів малини.