Шкідники та хвороби моркви
Шкідники та хвороби моркви можуть суттєво знижувати урожай культури і товарність її коренеплодів. Боротьба з ними – невід’ємна частина технології вирощування та зберігання врожаю цієї культури. У більшості випадків на невеликих приватних ділянках городники обмежуються агротехнічними методами, не вдаючись до використання пестицидів. Однак у деяких ситуаціях доводиться застосовувати хімію.
Основні шкідники моркви та заходи з їх відлякування
Найбільш небезпечними шкідниками моркви є морквяна муха та попелиця. Крім цього, морква страждає від загальних для сільськогосподарських культур личинок хруща, озимої совки, дротяників, нематод.
У боротьбі з ґрунтовими шкідниками ефективні агротехнічні методи — сівозміна, глибока зяблева оранка ґрунту, регулярні розпушування, внесення мінеральних добрив. Найбільш ефективно відлякують ґрунтових шкідників аміачна селітра, сульфат амонію та нітроамофоска. Хороший метод боротьби – використання у якості сидератів певних видів рослин. Синій (алкалоїдний) люпин, гірчиця, фацелія – не тільки служать добривом і покращують структуру ґрунту, але і знижують кількість ґрунтових шкідників.
Морквяна муха відкладає яйця на поверхню ґрунту, поблизу рослин моркви. Личинки, що вилуплюються, швидко заглиблюються в коренеплоди і живляться ними, прокладаючи довгі ходи. Пошкоджені коренеплоди втрачають смакові якості, загнивають. Перша кладка яєць морквяної мухи збігається з цвітінням горобини. Протягом літа може відродитись одне-два покоління цього шкідника.
Заходи боротьби – пізній посів моркви, призначеної на зберігання, своєчасне проріджування, боротьба з бур’янами. Досить ефективним методом відважування мухи від посівів моркви є розкидання в міжряддях золи, тютюнового пилу, цибулинного або часникового лушпиння, свіжої соснової тирси. Багатьма городниками помічено, що суміщені посадки моркви та цибулі взаємно знижує пошкодження обох культур морквяною та цибулевою мухою відповідно.
Попелиця, як правило, не завдає моркві великої шкоди, однак у певні роки може сильно пригнічувати рослини. Це призводить до недобору врожаю. На посівах моркви колонії попелиць розселяються на черешках листя, поблизу основи. Пошкоджене листя сильно скручується – це є симптомом появи шкідника. Заражені рослини відстають у рості. Коренеплоди виходять неякісними.
У боротьбі з попелицею важливі ті ж самі прийоми, що і проти інших шкідників – формування оптимальної густоти посівів, боротьба з бур’янами. Останні часто є плацдармом для поширення попелиці по ділянці.
Профілактика хвороб моркви під час вегетації
Хвороби моркви не особливо шкодять їй у полі. Проте вони сильно проявляються при зберіганні. Первинне зараження коренеплодів відбувається ще у процесі вегетації моркви. Тому боротьбу із захворюваннями моркви краще починати ще на грядці. Навіть за відсутності видимого зараження посівів.
Значно знизити пошкодження моркви хворобами допоможе її своєчасне проріджування та боротьба з бур’янами. Чисті посіви чудово продуваються повітрям і освітлюються сонцем, що пригнічує розвиток хвороботворних мікроорганізмів. У процесі вирощування важливо уникати внесення надто великих доз азотних добрив, не перезволожувати ґрунт, проводити своєчасні розпушування міжрядь. Старі рослини більш схильні до хвороб. Тому не варто поспішати з висівом моркви, призначеної на зберігання. Морква ранньовесняного висіву дозріє вже в серпні і до збирання буде тільки накопичувати хвороби. Довго така продукція не зберігатиметься.
Варто відзначити, що зараження коренеплодів відбувається не тільки через ґрунт, але і через хворе листя та рослинні залишки. Тому слід максимально уникати контакту коренеплодів та бадилля, особливо під час збирання. Перед викопуванням коренеплодів можна попередньо зрізати та винести листя моркви.
Шкідники та хвороби моркви. Хімічні та біологічні методи боротьби
Здебільшого, шкідники та хвороби моркви не несуть великої загрози при дотриманні сівозміни, оптимальних термінів посіву, технології вирощування моркви. Однак іноді без застосування пестицидів не обійтись.
Проти личинок морквяної мухи, попелиці та деяких ґрунтових шкідників можна застосовувати хімічні засоби системної дії. Вони потрапляють у рослину і поширюються по всіх її тканинах. Тому впливають шкідників, що харчуються приховано. Як правило, це ті самі препарати, що використовуються для боротьби з колорадським жуком – Актара, Енжіо, Конфідор, Антижук. Використовувати їх слід при виявленні великих популяцій шкідників. Якщо кількість комах невелика – варто застосувати біопрепарати – Актофіт, Бітоксибацилін. Проти ґрунтових шкідників використовують Етноцид, Метаризин.
У процесі вегетації проти хвороб застосовують фунгіциди. Вони можуть мати хімічне (Скор, Рідоміл, Квадріс, Чарівник) та біологічне походження (Фітоспорин, Фітодоктор, Мікосан). Для досягнення кращого результату препарати чергують. За сезон проводять 3-4 обробки. Їх можна поєднувати з обробками проти шкідників або з позакореневими підживленнями. Для цього готують суміші препаратів. Останнє обприскування здійснюють за два-три тижні до збирання. Хороший ефект дає обробка біопрепаратами зібраних коренеплодів перед закладенням їх на зберігання.
При використанні пестицидів слід дотримуватися інструкцій до препаратів, дотримуватися техніки безпеки. Від обробки моркви, призначеної на пучкову продукцію краще утриматися.