Нестача бору – причина відсутності зав’язі
Кожен садівник стикався з проблемою, коли при рясному цвітінні та оптимальних погодних факторах, плодів зав’язується мало. Дуже часто причиною поганого запліднення квітів є нестача бору.
Значення бору для рослин
Бор (B) – мікроелемент, що бере участь у створенні клітинних мембран, русі та накопиченні вуглеводів (цукрів). Бор дуже важливий для нормального формування органів розмноження рослин та утворення пилку. Нестача бору призводить до утворення малої кількості зав’язі, зниження цукристості плодів.
Найбільш чутливі до дефіциту бору зерняткові (яблуня, груша), цукрові та кормові буряки, картопля, цвітна капуста. Дещо менше страждають кісточкові, плодові овочі (томат, перець, огірок, бобові) та столові коренеплоди.
Нестача бору. Симптоми
Візуально нестачу бору можна визначити по таких зовнішніх проявах:
- велика кількість пустоцвіту при оптимальних для утворення зав’язі факторах;
- надмірне обпадання зав’язі на фоні високої агротехніки та оптимального рівня вологи у ґрунті та повітрі;
- старі листки злегка жовтіють але біля жилок залишаються зеленими;
- відмирання точок росту пагонів на деревах;
- утворення порожнеч у коренеплодах, гниль сердечка, відмирання молодого листя в центрі розетки; ці симптоми зазвичай характерні для цукрових буряків, але можуть проявлятися і на столових;
- на картоплі спостерігається пожовтіння листя; краї листя загинаються догори; бульби уражуються паршею, гнилями.
Нестача бору частіше спостерігається карбонатних ґрунтах з величиною pH 7.0-8.0. Також вона може виникнути при внесенні великих доз вапна та вапняних добрив на кислих ґрунтах. Однак іноді дефіцит бору може виникати і на забезпечених ґрунтах. Пов’язано це з тим, що бор погано пересувається рослиною.
Борні добрива та способи їх внесення
Борними і борвмісними добривами є бура, борний і бор–магнієвий суперфосфат. Найбільш доступна за ціною та поширена у продажу борна кислота. У садових магазинах є спеціальні рідкі або швидкорозчинні борні добрива. Вони можуть містити і інші мікроелементи.
У зв’язку з поганим пересуванням рослиною, краще вносити його способом обприскування вегетуючих рослин. Позакореневі підживлення демонструють найбільшу швидкодію і ефективність. Для обприскування застосовують водорозчинні борні або борвмісні добрива. Прекрасні результати дають готові рідкі концентрати.
Позакореневе підживлення борною кислотою
Розглянемо застосування позакореневого підживлення бором на прикладі найдоступнішого добрива – борної кислоти (17% B). Концентрація робочого розчину для позакореневих підживлень – від 5 до 10 г борної кислоти на 10 л води. Для швидкого приготування кристали борної кислоти спочатку розчиняють у літрі гарячої (60-70°C) води. Отриманий розчин вливають у обприскувач. Додають холодну воду до необхідної кількості та проводять обприскування. Витрата робочого розчину – від 1 до 4 л на дерево, залежно від величини крони. Або 5 л на одну сотку городу.
Оптимальні терміни обприскування рослин бором:
- Плодові та ягідні культури для кращого утворення зав’язі обприскують безпосередньо перед або на початку цвітіння. Другу обробку проводять через два тижні після завершення цвітіння. На яблунях та грушах, при появі симптомів борного голодування, можна провести і третє обприскування – через місяць після другої обробки.
- Овочеві культури та картоплю обприскують двічі. Перший раз – на початку цвітіння. Другу обробку проводять через 3-4 тижні.
- Буряки цукрові, кормові та столові обприскують 3-4 рази. Першу обробку проводять у фазі 4-6 справжніх листків, наступні – через 3-4 тижні.
Зазвичай ефект від застосування борних добрив помітний вже на перший рік. Поліпшується утворення зав’язі, підвищуються цукристість, смакові якості. А найкращі результати дає регулярне щорічне внесення добрив.