Періодичність плодоношення саду

Періодичність плодоношення – це схильність багаторічних насаджень до нерегулярного формування врожаю. Тобто, плодові культури починають плодоносити раз на 2-3 роки, а не щорічно. Явище спостерігається найчастіше на плодових деревах зерняткових порід, рідше – на кісточкових. У ягідниках періодичність плодоношення зустрічається дуже рідко.

Причинами нерегулярного утворення плодів є ціла низка факторів – несприятливі ґрунтово-кліматичні умови, недостатнє живлення рослин, їх виснаження, пошкодження хворобами та шкідниками, поважний вік. Всі ці фактори, в сумі або окремо, ведуть до тимчасового припинення утворення генеративних (квіткових) бруньок, безплідності квіток, обсипання зав’язі. Рік або більше дерева не плодоносять, відновлюються, накопичують сили та поживні речовини для формування насіння та плодів. Потім сад радує власника багатим урожаєм, який знову виснажує рослини. Тобто, історія повторюється. Так виникає циклічність чи періодичність плодоношення.

Періодичність плодоношення часто зустрічається у дикій природі. Тобто це хоч і негативне, але цілком природне явище. Проте боротися з ним можна і потрібно. І починати слід ще від початку — з грамотного підбору сортів під час планування саду.

Як попередити періодичність плодоношення при закладці саду

Природні умови – сувора зима, пізні заморозки, холодна дощова погода в період цвітіння негативно впливають на врожай. Кліматичні фактори є відчутними ризиками садівництва і можуть викликати періодичність плодоношення. Особливо це стосується невластивих для даної природно-кліматичної зони культур та нерайонованих сортів. Тому ще на стадії планування складу саду слід відповідально підходити до вибору порід та сортів дерев.

Вікові дерева, також старі сорти народної селекції більш схильні до періодичності плодоношення. Тому, якщо комплекс заходів щодо удобрення, обрізування, боротьби зі шкідниками та хворобами 3-4 роки регулярного застосування відчутно не вплинув на дерева – варто задуматися про їх заміну молодими саджанцями сучасних сортів.

При закладці саду слід дотримуватися оптимальних схем висадки дерев. Коренева система повинна мати достатню площу живлення, крона добре освітлюватися сонцем і провітрюватися. У зонах недостатнього та нерегулярного зволоження слід забезпечити полив. На перезволожених ділянках перед закладкою саду необхідно передбачити дренаж – відведення надлишкових опадів.

Удобрення саду

Досвідчені садівники знають: якщо в поточному сезоні був рясний урожай фруктів – в наступному році він навряд чи повториться. У цьому твердженні криється частина відповіді на питання: «чим викликана періодичність плодоношення?»

Плодові дерева закладають квіткові бруньки влітку, у період активної вегетації. Коли дерево перевантажене урожаєм, всі сили та поживні речовини йдуть на формування плодів. Відповідно, квіткових бруньок закладається мало. Це правило стосується всіх порід дерев. А особливо тих, які плодоносять на торішньому прирості – дерево погано росте, приросту немає, квітковим брунькам ніде утворюватися.

Тому важливим агротехнічним прийомом, що сприяє регулярному плодоношенню, є регулярне удобрення саду. Внесення добрив у саду намагаються проводити так, щоб максимум доступних поживних речовин у ґрунті припадав на кінець весни – початок літа. Важливо, щоб дерева не відчували у цей період дефіциту поживних речовин – у цей час починається активне закладання квіткових бруньок.

Органічні, а також слаборозчинні мінеральні добрива, наприклад, суперфосфат, доломітове борошно, калімагнезія – вносять з осені. Легкорозчинні азотні мінеральні добрива та витяжки з органічних – навесні. Крім основного добрива, слід підживлювати рослини протягом вегетації. Як правило, достатньо двох підживлень, у травні та червні. Хороший результат дають позакореневі підживлення макро- та мікроелементами. Їх можна проводити одночасно з обробкою дерев від шкідників та хвороб.

Важливо удобрювати сад регулярно, з перших років його існування. Зазвичай, дерева реагують на внесення добрив лише на другий-третій рік, тому не слід нехтувати щорічним повторенням цієї процедури. Річні норми внесення елементів живлення у саду – наведені у таблиці.

Боротьба зі шкідниками та хворобами

Здоровий та розвинений листовий апарат – запорука стабільних та високих урожаїв. Проте він може страждати від шкідників та хвороб. При цьому знижується синтез цукрів, пектинів, порушується обмін речовин. Дерева уповільнюють ріст, зменшується закладання квіткових бруньок. Про пристойний урожай годі й казати.

Тому важливість захисту садка від патогенних організмів важко переоцінити. Комплексна боротьба з хворобами та шкідниками передбачає агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Докладніше про заходи захисту саду від хвороб читайте на сторінках нашого сайту у відповідному розділі.

Формування крони дерев

Щоб досягти щорічного плодоношення саду, використовуйте один із найефективніших методів – обрізування. Видаляйте слабкі, хворі гілки, проріджуйте крону, не допускайте її загущення. Слідкуйте за тим, щоб річний приріст пагонів був не менше 30 см. В противному випадку укорочуйте пагони продовження гілок сильніше – на дво-, трирічну деревину.

Для того, щоб уникнути перевантаження дерев плодами, часто радять обривати частину квітів та зав’язі. Для молодих саджанців така процедура цілком виправдана. А для великих дерев регулярне обрізування є більш ефективним способом нормування врожаю.

Наприкінці статті хочеться відзначити той факт, що один рекордний урожай раз на 2-3 роки все ж таки менш бажаний, ніж невеликі, але щорічні збори. Насамперед, це пов’язано з можливостями переробки та зберігання великої кількості фруктів. Крім того, надмірні врожаї зазвичай ведуть до загального зниження розмірів плодів та їх якості. Не кажучи про те, що два щорічні врожаї в сумі покажуть більшу віддачу, ніж один за той же період.