Особливості використання добрив у саду
Використання добрив у саду має власну специфіку, оскільки пов’язане з деякими особливостями будови кореневої системи дерев та чагарників, також умовами їх вирощування.
Коренева система плодових дерев та ягідних кущів сягає досить значних глибин ґрунту. Крім того, коріння дерев розташовується на великій площі і проникає далеко за межі проекції крони. Тому удобрення дерев не буде максимально ефективним, якщо обмежуватися внесенням поживних речовин, лише в поверхневий шар пристовбурних кіл.
У перші 1-2 роки після висадки, дерева, зазвичай, не удобрюють. Досить добрив, внесених до посадкових ям. Допускається весняне підживлення азотними добривами (200 г аміачної селітри на дерево) або настойкою зі свіжого гною (1 частина гною на 6 частин води), сухого курячого посліду (1 частина посліду на 9 частин води). Підживлення витяжками з органічних добрив проводять у дозі 1 відро розчину на дерево.
У наступні роки проводять повноцінне удобрення саду. Як і при вирощуванні овочевих культур, воно поділяється на:
- осіннє, яке включає внесення органічних та фосфорно-калійних мінеральних добрив;
- весняне – азотні мінеральні добрива, легкорозчинні фосфорні та калійні;
- кореневі підживлення сумішшю азотних, фосфорних і калійних добрив, а також розведеним у воді гноєм або курячим послідом, золою;
- позакореневі підживлення макро- та мікроелементами.
Починаючи з третього року і до вступу дерев у плодоношення, добрива вносять у пристовбурне коло. Його діаметр приблизно дорівнює проекції крони молодого дерева і збільшується зі зростанням дерева. Половину органо-мінеральної суміші вносять поверхнево, заробляючи на глибину 10 см. При цьому намагаються не пошкодити коріння. Другу половину суміші вносять у лунки глибиною 20-30 см і такого ж діаметра. Лунки викопують у межах стволового кола. Кількість лунок приблизно відповідає віку дерева у роках. Після внесення суміші добрив, лунки заливають доверху водою. Коли волога вбереться, лунки засипають ґрунтом.
У період активного плодоношення, крім удобрення пристовбурних кіл, проводять оранку міжрядь з одночасним внесенням добрив. Якщо міжряддя утримуються за принципом чорного пару (без рослинності) – сад удобрюють щороку. Органіку використовують раз на два-три роки. При задернінні міжрядь, орють і удобрюють один раз на 3-4 роки. Внесення добрив у лунки використовують для кореневих підживлень. Кількість лунок – 8-10 на дерево.
Ягідники удобрюють у борозни глибиною 5-10 см, нарізані сапою з обох боків рядка кущів. Поступово, по мірі росту куща, борозни віддаляють від його центру. Через неглибоку кореневу систему, ягідники добре реагують на внесення розчинів добрив.
З перших тижнів вегетації можна використовувати позакореневі підживлення . Але краще проводити їх після цвітіння, коли листовий апарат рослин розвинеться і сягне значної площі. Для позакореневих підживлень можна використовувати як мікро-, так і макродобрива. Не слід перевищувати загальну концентрацію розчину для обприскування листя в 0,2 %. Тобто загальна маса добрив, які розводяться в 10 л води, не повинна перевищувати 20 г. У період вегетації проводять 2-4 позакореневі підживлення. За 3 тижні до передбачуваного дозрівання плодів, обприскування переривають. Знову їх відновлюють після збирання врожаю.
Норми внесення добрив під різні породи плодових дерев та ягідних чагарників відрізняються одна від одної. Ознайомитися з ними можна у таблиці. Але існує і універсальний рецепт: 2-3 кг гною або перегною, і по 10 г NPK (діючої речовини) у вигляді мінеральних добрив на 1 м2 пристовбурного кола або міжряддя на рік. При внесенні добрив раз на два роки, норму збільшують у 1,5 рази, раз на 3-4 роки – подвоюють та потроюють.
Слід зазначити, що великі дози добрив викликають підвищену концентрацію ґрунтового розчину. Це може призвести до пошкодження коріння, пригнічення рослин та обсипання зав’язі. Тому внесення добрив, при можливості, краще проводити частинами: під основне внесення, весняне, підживлення. Однак при використанні виключно органічних добрив, їх внесення великими нормами один раз на 2-3 роки допускається і навіть рекомендується.
Також рекомендуємо наступні матеріали:
Мінеральні добрива. Що таке прості та комплексні мінеральні добрива? Як правильно та безпечно їх використовувати?
Як розрахувати дози внесення мінеральних добрив? Приклади розрахунку доз конкретних добрив на основі рекомендованих норм їх внесення.
Норми удобрення садових культур. Довідкова таблиця з річними нормами внесення мінеральних добрив у саду та ягіднику