Підготовка ділянки під картоплю
Підготовка найбільш придатної ділянки під картоплю починається з вивчення вимог цієї культури до умов вирощування та визначення її місця у сівозміні.
Картопля добре росте на більшості ґрунтів: дерново-підзолистих, сірих лісових, чорноземних. За механічним складом найбільш підходящими є супіщані, легко- і середньо-суглинкові. Важкі запливаючі ґрунти покращують, вносячи торф, тирсу, пісок. За хімічним складом ідеальними є слабокислі ґрунти. Хороший урожай можна отримати і на нейтральних. А ось на карбонатних ґрунтах картопля часто пошкоджується паршею бульб, знижується врожай, падає його якість.
Ділянка під картоплю має бути добре освітлена протягом дня. Часткове або повне затінення призводить до зменшення врожаю, отримання дрібних бульб.
Місце картоплі у сівозміні
У сівозміні картоплю розміщують після бобових, капусти, цибулі, огірка. Томат, баклажан, солодкий перець і, власне, сама картопля – небажані попередники, оскільки пошкоджуються одними шкідниками та хворобами. Однак на практиці часто трапляється, що картопля займає ½-⅔ ділянки і забезпечити нормальну сівозміну неможливо. Негативні наслідки вирощування картоплі на одному місці – накопичення у ґрунті шкідників та хвороботворних мікроорганізмів, швидке виродження картоплі, виснаження ґрунту. Зменшити негативний вплив можна, якщо:
- регулярно вносити високі дози мінеральних та органічних добрив,
- проводити систематичну боротьбу зі шкідниками та хворобами,
- оновлюючи сортовий склад та здійснюючи сортову сівозміну (наприклад, щорічно змінюючи місцями ранні та пізні сорти).
Бажаний також післязбиральний висів сидератів — крім підвищення родючості ґрунту, вони покращують його структуру, знижують кількість ґрунтових шкідників та бур’янів. Підвищення врожайності картоплі дозволяє зменшити площу, що відводиться під цю культуру. А отже, дає можливість проводити нормальну сівозміну.
Підготовка ділянки під картоплю
Безпосередня підготовка ділянки під картопля починається відразу після збирання попередника. Ділянку очищають від рослинних решток, бур’янів, вносять органічні та мінеральні добрива, а потім перекопують або орють. До настання затяжних дощів або морозів поверхню ґрунту 1-2 рази боронують. На важких перезволожених ґрунтах роблять гребні. Навесні ґрунт на них дозріє швидше, що дозволить раніше висадити бульби і, відповідно, отримати ранній врожай.
У районах з великою кількістю зимових опадів, а також на ділянках, що затоплюються, оранку ґрунту здійснюють не восени, а навесні. Її одразу ж боронують, не даючи грудкам ґрунту пересохнути і затвердіти. Через 7-10 днів, для знищення проростків бур’янів, проводять повторне боронування.
Навесні, як тільки ґрунт трохи підсохне, на ділянку, при необхідності, знову вносять добрива і розпушують на невелику глибину. При цьому вибирають кореневища багаторічних бур’янів. Залежно від термінів посадки проводять 1-2 таких розпушувань.
Після висадки бульб, ґрунт на ділянці розрівнюють граблями. Через тиждень, до появи сходів картоплі, для знищення ґрунтової кірки та проростків бур’янів, землю знову розпушують на невелику глибину.
Такий обробіток ґрунту, що включає оранку, 1-3 розпушування до посадки картоплі та 1 досходове розпушування, дозволяє забезпечити сприятливі умови для потужного початкового росту культури, знищення значної частки бур’янів.
Як вже зазначалось, під час обробітку ґрунту вносять добрива.