Способи розмноження картоплі
У присадибних господарствах використовують вегетативні способи розмноження картоплі: цілими бульбами, їх частинами, окремими паростками та вкоріненими відводками. Розмноження картоплі насінням практикують переважно у селекційній роботі, оскільки сіянці, отримані з насіння однієї ягоди, можуть значно відрізнятися за морфологічними ознаками та не відповідати своєму сорту.
Найчастіше для розмноження картоплі використовують бульб – цілі чи розрізані не декілька частин. Цілими висаджують невеликі бульби, розміром приблизно з куряче яйце. Більші – можна розрізати на 2-3 частини. Розріз при цьому роблять уздовж бульби, а не впоперек, щоб на кожній частині були присутні бруньки з верхньої і нижньої частини бульби. Сходи в такому випадку будуть більш рівномірними. Це важливо для зручності догляду за рослинами.
Іноді для посадки використовують тільки верхівки бульб, які містять велику кількість бруньок, а отже, дадуть багато пагонів. Нижню пуповинну частину бульби вживають у їжу чи корм.
Розрізають бульби за 2-3 тижні до посадки, щоб зріз підсох і зарубцювався. Зберігати такий посадковий матеріал краще у прохолодному світлому місці з помірною вологістю. Якщо ж необхідно розрізати бульби безпосередньо перед посадкою, зріз обробляють сухим деревним попелом або 1% розчином мідного купоросу.
Коли посадкового матеріалу мало, а розмножити його хочеться швидко, то використовують інші, більш трудомісткі, способи розмноження картоплі: окремими невкоріненими проростками або відводками з власною кореневою системою. Різниця між цими методами невелика. Перший спосіб дає більше посадкового матеріалу, другий – більш витратний. Але дозволяє виростити міцнішу та якіснішу розсаду.
Для отримання проростків, бульби картоплі ще взимку, у лютому, заносять у світле приміщення. Потім їх 20-30 днів пророщують. Проростки акуратно відокремлюють від бульб і відразу висаджують у підготовлений вологий субстрат для укорінення. Отриману розсаду, з власною кореневою системою, стеблами та листям, щойно дозволять погодні умови, висаджують на ділянку. Використані бульби повторно пророщують – нові проростки утворюються зі сплячих бруньок. З одної бульби можна таким чином отримати кілька «поколінь» проростків.
З метою отримання відводків бульби пророщують, а потім укладають у пластикові ящики на шар вологого субстрату (торфосуміші, тирси, піску). Зверху бульби також присипають субстратом. Коли проростки зійдуть на 5-10 см, шар субстрату обережно розгрібають. Проростки, що вкоренилися, акуратно відокремлюють від маточної бульби. Їх одразу висаджують на дорощування в парник, теплицю або відразу у відкритий ґрунт, якщо дозволяють погодні умови. Маточні бульби залишають для повторного пророщування або висаджують безпосередньо на ділянку. Зі сплячих бруньок відростуть нові пагони.
У лабораторіях використовують метод мікроклонування. Його суть полягає в тому, що для розмноження беруть окремі клітини з точки росту пагону. Їх поміщають їх на спеціальну поживну стерильну суміш в пробірки. Через деякий час з клітин виростають маленькі рослинки, які абсолютно не містять вірусів і є дуже цінним матеріалом для подальшого розмноження картоплі.
