Морфологічна будова картоплі
У цій статті розглядається морфологічна будова картоплі, її бульб та деякі інші особливості цієї популярної рослини.
Стебла картоплі – трав’янисті, ребристі або округлі у перерізі, 60-100 см заввишки. У молодому віці – стебла прямостоячі, згодом згинаються, лягають на землю. При цьому кущ стає розлогим. У пазухах листя утворюються бічні відгалуження.
Лист картоплі – розсічений непарноперистий. Він складається з 5-11 овальних або яйцеподібних часток. Колір листя обумовлений як сортовими ознаками, так і фазою розвитку рослини. Він варіюється від світлих до темних відтінків зеленого. У багатьох сортів листя та стебла містять антоціан – фіолетовий пігмент.
Квітки картоплі самозапильні, двостатеві, білого, рожевого, фіолетового кольору, зібрані в суцвіття-щитки. У деяких сортів квіти мають сильний і приємний аромат.
Плід – багатонасінна ягода зеленого кольору, що нагадує плід томату. З дозрілих ягід одержують насіння, яке використовують у селекції картоплі. Через значне розщеплення ознак у сіянців, насіння не використовують для розмноження картоплі.
Коренева система досить розвинена, потужна, проникає на глибину до 70 см. Основна маса коренів зосереджена в орному шарі ґрунту.
На підземній частині стебел, із пазух зародкового листя відростають підземні пагони – столони. На їх кінці утворюються бульби. Бульби є збільшеною частиною підземного пагону. Вони містять запас поживних речовин у вигляді крохмалю, білка, вільних амінокислот, цукрів, макро- та мікроелементів. Бульби бувають округлої, овальної, подовжено-овальної, яйцеподібної форми. Колір шкірки – жовтий, рожевий, червоний, фіолетовий, іноді двоколірний. При тривалому знаходженні на світлі бульби зеленіють. М’якуш бульби – білий, жовтий, кремовий, іноді червоний та навіть чорний.
Будова бульб картоплі
Частина бульби, якою вона прикріплена до столону, називається пуповиною. А її протилежна частина – верхівкою. На верхівці бульби і далі, на її поверхні, по спіралі розташовані вічки. Кожне вічко містить кілька бруньок: основну та сплячу. Після закінчення періоду спокою з основних бруньок з’являються паростки. А сплячі служать як страховий резерв. Вічка розташовані переважно ближче до верхівки бульби. На нижній частині, біля пуповини, їх практично немає.
Всі зелені частини картоплі містять соланін – отруйний глікозид, який служить для захисту рослин від шкідників та грибкових захворювань. Соланін у невеликій кількості присутній і в бульбах, в основному – у шкірці та вічках. У позеленілих на світлі бульбах кількість соланіну різко збільшується, тому їх не можна використовувати в їжу і на корм. Однак це явище використовують при підготовці посадкового матеріалу – високий вміст соланіну захищає насіннєві бульби від шкідників та хвороб при зберіганні, висадці. З цією метою бульби, що призначені для посадки, перед закладкою на зберігання два-три тижні тримають на світлі (але не під прямими сонячними променями, які можуть викликати опіки бульб).