Вірусні хвороби малини та ожини
Вірусні хвороби малини – це група невиліковних інфекційних захворювань малини, що викликаються різноманітними вірусами, і вірусоподібними мікроорганізмами. Крім малини різних підвидів і форм, деякі віруси здатні пошкоджувати дикорослу і культурну ожину, а також інші види рослин, такі як суницю, смородину, яблуню, томат та ін.
Особливості вірусних хвороб малини та ожини
Як правило, віруси не викликають повної загибелі кущів, але призводять до досить швидкого – протягом 5-7 років – виродження плантації малини. На уражених вірусами малинниках відзначається значне зниження сили росту пагонів, стійкості рослин до несприятливих факторів, падіння врожайності та якості ягід.
Серйозною проблемою садівників-аматорів є неможливість самостійно розпізнати небезпеку ще на ранній стадії. Зазвичай вірусні хвороби малини мають слабо виражені зовнішні прояви або протікають взагалі безсимптомно. Точну діагностику можна провести лише у лабораторіях за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА, ELISA).
Варто відзначити, що вірусні захворювання малини і ожини нерідко мають схожі симптоми з різними фізіологічними розладами, викликаними дефіцитом мікроелементів (хлороз, розсипання ягід), пошкодженням гербіцидами, сонячними опіками, перезволоженням ґрунту.
Основні вірусні хвороби малини та їх симптоми
На даний час виділено та описано понад 40 вірусів, вірусоподібних мікроорганізмів, фітоплазм, які уражують малину та ожину. Найпоширеніші вірусні хвороби малини:
- Вірус кущистої карликовості малини (ВККМ).
- Кільцева плямистість тютюну.
- Вірусна мозаїка малини.
- Жовта сітчастість малини.
- Вірусний хлороз жилок малини.
- Відьмина мітла малини.
Розглянемо окремо їх особливості та способи зараження культури.
Вірус кущистої карликовості малини (ВККМ). Симптоми захворювання досить помітні і проявляються у пожовтінні листя (жилки при цьому залишаються зеленими), значному відставанні пагонів у рості, зменшенні розміру ягід, розпаданні їх на окремі кістянки (розсипуха). ВККМ передається з пилком та насінням. Тому для отримання неінфікованого посадкового матеріалу малини необхідно вирощувати його на окремій ділянці — маточнику та своєчасно видаляти квіткові бутони.
Кільцева плямистість тютюну. Цьому захворюванню піддаються дикі та культурні форми малини, ожини й багатьох інших культур. Передається пилком та насінням, а також нематодами. На ожині та малині хвороба іноді протікає майже безсимптомно. Однак в результаті відбувається виродження плантації.
Вірусна мозаїка малини. Це комплекс вірусних інфекцій, який викликається вірусами подібної будови та способами поширення. Як правило, симптоми найбільш помітні на чорній малині. Тут інфекція призводить до серйозних втрат. Плантація зберігає високу продуктивність лише протягом 2–4 років. Дикі та культурні види ожини, а також червона малина вважаються толерантними та не виявляють візуальних симптомів. Однак можуть фіксуватися низька врожайність та погана якість плодів. Вірус передається попелицею.
Жовта сітчастість малини. Вірус жовтої сітчастості малини викликає хлороз жилок, що надає листям жовтого сітчастого вигляду. Хвороба серйозно впливає на життєздатність та врожайність рослин. Плоди дрібнішають, втрачають смакові якості. Переноситься попелицею та інструментом під час обрізки.
Вірус хлорозу жилок малини. Подібно до попереднього захворювання, відзначається характерний хлороз дрібних жилок листя, який особливо помітний на рослинах червоної малини, вирощених у польових умовах. Ожина та чорна малина виявляють більшу стійкість до інфікування. Хвороба викликає зниження сили росту рослин та врожайності ягід. Особливо небезпечний вірусний хлороз разом із іншими інфекціями. Передається попелицею.
Відьмина мітла малини. Згідно з останніми дослідженнями, ця хвороба викликається фітоплазмами – без’ядерними мікроорганізмами, які не мають клітинної стінки і поводяться подібно до вірусів. Тобто вони проникають всередину клітин рослини-господаря. Часто хвороба призводить до загибелі кущів протягом кількох років. Типові зовнішні симптоми зараження – утворення численних тонких коротких пагонів, сильне бічне галуження, схоже на мітлу (звідси і назва – відьмина мітла), велика кількість квіток і уповільнення росту. У перший рік після зараження інфіковані рослини можуть не відрізнятися від здорових. Поширюється хвороба цикадками, а також при обрізці кущів непродезінфікованим інструментом.
Захист малини від вірусних хвороб
На відміну від грибкових захворювань, таких як дідімелла або борошниста роса, вірусні інфекції не піддаються лікуванню. Тому профілактика, своєчасне виявлення, правильна діагностика та видалення хворих рослин мають важливе значення при вирощуванні малини.
Щоб захистити малину від вірусних хвороб, необхідно:
- Купувати саджанці у перевірених розплідниках. Однак навіть отримання посадкового матеріалу in vitro, “з пробірки”, не служить 100% гарантією його чистоти від таких інфекцій, як кущиста карликовість малини та деяких інших вірусів.
- Віддавати перевагу стійким новим районованим сортам малини.
- Дотримуватися правил агротехніки. Ослаблені занедбані рослини більш схильні до вірусної інфекції.
- Регулярно оглядати рослини та видаляти хворі та підозрілі.
- Знезаражувати інструмент при обрізці та проріджуванні. Для цього використовують етиловий або ізопропиловий спирт, побутовий антисептик для рук, хлоргексидин.
- Проводити заходи щодо боротьби зі шкідниками, які переносять віруси: попелицями, цикадками, трипсами та нематодами.
- Боротися із заростями диких форм малини і ожини, занедбаними посадками малини культурної. Вони можуть служити осередком як вірусної, так і грибкової інфекції, а також сприяти розмноженню шкідників.
Дотримання цих правил допоможе вам максимально довго зберегти здоров’я малини та отримати багатий урожай смачних ягід.
Під час підготовки матеріалу використані ілюстрації зі статті “Viruses and Virus Diseases of Rubus” за авторством: Robert R. Martin, Stuart MacFarlane, Sead Sabanadzovic, Diego Quito, Bindu Poudel та Ioannis E. Tzanetakis https://apsjournals.apsnet.org/doi/10.1094/PDIS-04-12-0362-FE