Захист томата від шкідників та хвороб
Комплексний захист томата від шкідників та хвороб займає важливе місце у технології вирощування цієї вибагливої і примхливої культури.
Захист томата від хвороб
Томат дуже схильний до захворювань. Найбільш шкідливим вважається фітофтороз (фітофтора, бура гниль). Ця хвороба може знищувати до 100% урожаю. Крім того, істотну шкоду помідорам завдають інші грибкові хвороби: альтернаріоз, септоріоз. Сіянці в закритому ґрунті та квартирі часто уражуються чорною ніжкою. Рідше зустрічаються вірусні хвороби – стовбур, стрик, вірус тютюнової мозаїки.
Зменшити зараження томатів допомагає правильна і продумана сівозміна: томат не розміщують після картоплі та інших пасльонових. Проти хвороб ефективні агротехнічні прийоми, спрямовані на покращення провітрювання посадок та зменшення контакту листя з ґрунтом та вологою – підв’язка та видалення пасинків, полив під корінь, мульчування.
Вилікувати рослини, уражені вірусом, у польових умовах неможливо. Такі кущі викопують та спалюють. Проти появи та поширення вірусної інфекції ефективні профілактичні заходи: використання надійного посівного матеріалу, знезараження інструменту, боротьба зі шкідниками.
Грибкові захворювання, на відміну вірусних, піддаються лікуванню. Для захисту та лікування томата використовують розчини препаратів хімічного чи біологічного походження.
В органічному землеробстві проти захворювань томата застосовують біологічні фунгіциди, що є розчином бактерій, їх спор та продуктів життєдіяльності – Триходермін, Фітоспорин. Подібні препарати знижують схильність до томата грибкових захворювань.
Але бувають сезони, коли без хімічних препаратів не обійтись. Фунгіциди, що використовуються проти захворювань томата, можна поділити на дві групи:
- Контактної дії, що створюють на рослині своєрідний екран, що захищає тканини рослини від спор патогена. Мають профілактичну дію, застосовуються до зараження, характеризуються, як правило, невеликим періодом очікування (час від останньої обробки до можливості вживання плодів у їжу).
- Системної дії. Ці препарати проникають у тканини та поширюються по всій рослині. Мають профілактичну та лікувальну дію, тобто можуть знищувати захворювання, коли воно вже проявилося на рослині.
Протягом вегетації проводять до 5-6 обприскувань томата фунгіцидами, починаючи з часу масового плодоутворення. Інтервал між обробками – 14 днів. Обприскування проводять, чергуючи контактні та системні препарати. В інструкції до кожного препарату є максимальна кількість обробок – перевищувати його не слід. Також необхідно витримувати термін очікування – період між останньою обробкою та збиранням урожаю.
Якщо обробку проводять у період збирання врожаю – вчиняють так:
- перед обробкою прибирають усі стиглі плоди та плоди у фазі побуріння;
- обприскування проводять фунгіцидами з невеликим терміном очікування. наприклад, Квадріс, Мідний купорос, Бордоська суміш;
- якщо хвороби проявляються слабо, краще застосовувати препарати біологічного походження (Фітоспорин, Фітоцид Р, Триходермін тощо);
- через тиждень (а при використанні біофунгіцидів – наступного дня) плоди томата знову можна збирати.
Як правило, фунгіциди ефективні проти комплексу захворювань. Тому обробляючи посадки томата від фітофторозу, городник одночасно захищає рослини від більшості інших грибкових захворювань (альтернаріозу, септоріозу).
Неінфекційні хвороби томата
До неінфекційних захворювань традиційно відносяться пошкодження рослин від заморозків, сонячні опіки, розтріскування та вершинна гниль плодів томата, дефіцит елементів живлення.
Методи боротьби із заморозками наводяться в окремій статті. Щоб уникнути сонячних опіків, розсаду загартовують і поступово привчають до впливу ультрафіолету. Проти розтріскування плодів проводять регулярні поливи. Крім того, вирощують стійкі до розтріскування сучасні сорти та гібриди томата. Причина вершинної гнилі – суха та спекотна погода. Поливи та вирощування стійких сортів дозволяють знизити ураження плодів хворобою.
Симптоми дефіциту окремих елементів живлення часто схожі. Наприклад, хлороз листової пластинки може спостерігатись при нестачі азоту, калію, заліза, міді та деяких інших мікроелементів. Без лабораторного аналізу досить важко визначити, нестача якого саме мікроелемента привела до хвороби. Набагато простіше дотримуватися комплексної системи удобрення томата, використовувати мікродобрива, застосовувати позакореневі підживлення.
Захист томата від шкідників
З представників фауни найбільш шкідливі для томата різноманітні ґрунтові організми – личинки хруща, дротяники, капустянки. Ці шкідники під’їдають коріння та перегризають стебло біля поверхні ґрунту. Рослина при цьому раптово в’яне та падає. Складається враження, що її зламали та поклали на землю. Якщо не зволікати – можна розкопати землю та знайти шкідника. Молоді рослини іноді пошкоджуються колорадським жуком. Значно меншу шкоду завдають попелиці, трипси. У теплицях шкодять павутинний кліщ, білокрилка.
Проти шкідників хімічні препарати на томаті практично не застосовують. Як правило, достатньо дотримання сівозміни, регулярної обробки ґрунту на ділянці, вирощування сидератів та внесення мінеральних добрив. Ці заходи значно знижують зараженість ґрунту шкідниками.
У разі, якщо ґрунтові шкідники завдають сильної шкоди – перед висадкою розсади її коріння замочують 1 годину в 1%-му розчині препарату Матадор, Антихрущ. Можна також полити лунку перед висадкою розсади препаратом Актара (4-8 г на 10 л води; на 1 лунку витрачають 0,5 – 1 л розчину).
Колорадського жука збирають вручну. У крайньому випадку проти нього використовують ті ж інсектициди, що і на картоплі. Цими ж препаратами борються з попелицею та трипсами. Проти павутинного кліща використовують акарициди: Актеллік, Енвідор, Сірку колоїдну, Тіовіт Джет. Обприскування проводять одноразово. З біологічних препаратів проти комплексу шкідників томата використовують Бітоксибацилін, Актофіт та інші.
Захист томата проти шкідників та хвороб має здійснюватися системно та регулярно. Її ефективність буде набагато вищою в комплексі з іншими прийомами технології вирощування томата.