Ботанічні особливості часнику. Будова рослини

Часник – багаторічна (в культурі – одно- або дворічна) трав’яниста рослина родини Амарилісові, підродини Цибулеві. Розмножується часник виключно вегетативно – зубками або повітряними цибулинами (стрілкуючі форми). Розглянемо особливості часнику та його будову.

Основа рослини – стебло.  Особливість часнику в тому, що стебло – нерозвинене і являє собою пласке денце цибулини.  Від денця відростають інші органи: корені, листя, зубки.

Коренева система часнику – мичкувата, слаборозгалужена.  Від донця відростає 30-60 променеподібних коренів, основна маса яких розташована в орному горизонті ґрунту.  У міру розвитку, корені утворюють відгалуження першого і другого порядку.

Листки відростають від денця. Біля основи вони трубчасті, потім – пласкі видовжено-ланцетоподібні.  Кожний наступний лист проростає з трубки попереднього. Листові  трубки формують прямостояче псевдостебло.

Квітконос (стрілка) формується у стрілкуючих форм часнику.  Стрілка проростає від денця, через трубчасте псевдостебло.  Спочатку вона закручена в спіраль, потім розпрямляється.  На кінці стрілки розташоване суцвіття.

Суцвіття являє собою зонтик, що складається з стерильних квіток і повітряних цибулинок.  Спочатку зонтик закритий плівковою оболонкою. При цвітінні оболонка тріскається і розкривається.  У кожному суцвітті, в залежності від сорту і умов вирощування, знаходиться кілька десятків повітряних цибулинок. Вони, нарівні з зубками, служать органами вегетативного розмноження часнику.

Зубки – ще одна особливість часнику.  Морфологічно зубки – це бруньки, які утворюються на денці біля основи листя.  У свою чергу, кожен зубок має власне денце, точку росту, зародки листків. Все це оточене двома оболонками: соковитою, з запасом поживних речовин, і сухою жорсткою захисною лускою.  Зубки зібрані в цибулину. Вона теж захищена сухим лушпинням – залишками основ листя.  Соковита оболонка зубка – білого, кремового або жовтуватого кольору.  Забарвлення сухих покривних лусок варіюється від білого або жовтуватого до рожевого, фіолетового і сірого.

У стрілкуючих сортів зубки в цибулині розташовані переважно в один ряд навколо здерев’янілої основи квітконоса. Число зубків в цибулині коливається від 4 до 10, вони досить великі за розміром.  У нестрілкуючих форм 6-20 зубків розташовані по спіралі. При цьому зовнішні зубки крупніші за внутрішні.

Повітряні цибулинки (бульбочки) за будовою практично не відрізняються від зубків. Проте значно поступаються останнім розмірами. Висаджені восени або навесні бульбочки в перший рік формують дрібну цибулину, що складається з одного зубка. Вона так і називається: однозубка або сівок.  На наступний рік з великої однозубки отримують цілком сформовані багатозубкові цибулини часнику.

Корисною для людини є майже вся рослина. Зубки, молоде листя, квітконоси широко використовуються в кулінарії, консервуванні, народній і традиційній медицині і косметології.