Сезонний догляд за віолою: від висадки до зимівлі

Віола (садова фіалка або братки) – це дивовижна культура, здатна прикрашати сад яскравими барвами тоді, коли інші рослини ще навіть не прокинулися або вже відцвіли. Грамотний догляд за віолою протягом усього вегетаційного періоду потрібен для того, щоб кущі залишалися компактними, не витягувались від літньої спеки, рясно цвіли та успішно перезимували. Цей матеріал містить вичерпне практичне керівництво з агротехніки віоли у відкритому ґрунті та контейнерах.

Вибір і підготовка ділянки

Місце. Важливо правильно вибрати локацію для вирощування фіалок. Ідеальним варіантом буде ділянка, яка освітлюється сонцем у першій половині дня, а по обіді опиняється у легкій напівтіні. На повному сонці великоквіткова віола цвістиме шалено навесні, але в липні-серпні квіти можуть дрібнішати від спеки, а пелюстки – вигорати. У густій тіні пагони сильно витягуються, а цвітіння буде бідним.

Ґрунт. Віола надає перевагулегким родючим добре дренованим супіщаним та суглинковим ґрунтам з нейтральною або слабокислою реакцією (pH 5.5–6.5). Вона не витримує застою води та важкої глини – в таких умовах рослини хворіють і швидко гинуть.

Підготовка та удобрення ділянки. Мінімум за 1-2 тижні до посіву чи висадки розсади ділянку перекопують на глибину 20–25 см. Одночасно вносять добрива: 30–40 г нітроамофоски (NPK 16-16-16) та 1 склянку деревного попелу на 1 м². На важких глинистих ґрунтах додають по відру піску та торфу на 1 м², у бідний піщаний ґрунт – перегній або компост. Свіжий гній не використовують – він призводить до хвороб коріння віоли.

Добрива можна вносити і локально. На кожну лунку перед висадкою розсади додають жменю перегною чи біогумусу та 0.5 ч. л. суперфосфату. Добрива ретельно перемішують з землею.

Підготовка до контейнерного вирощування віоли. Якщо віолу вирощують в контейнерах (вазонах, балконних ящиках) – обов’язково роблять дренаж (отвори знизу контейнера та шар керамзиту чи відсіву на дні). Ґрунтосуміш обирають легку і повітропроникну – на основі торфу з додаванням агроперліту чи вермикуліту. В субстрат краще додавати не звичайні, а пролонговані добрива (таблетки, стіки, капсули) – згідно інструкцій по їх використанню.

Висадка розсади віоли

Сходи віоли важко відрізнити від сходів бур’янів, тому є ризик їх просто загубити чи помилково знищити. Тому рекомендуємо не висівати віолу насінням на постійне місце, а висаджувати її розсаду. А насіння сіяти вдома, у теплиці чи на окремій спеціальній ділянці – розсаднику. Окрім самостійного вирощування розсади, її можна придбати в садових центрах та на ринках.

Зазвичай віолу висівають у два строки. Відповідно, від цього залежать строки висадки розсади:

• весняний посів (початок березня, або ще раніше – в лютому); таку розсаду висаджують на постійне місце в квітні
• літній (початок липня); розсаду літнього посіву висаджують в серпні.

Кущові великоквіткові сорти висаджують на відстані 15–25 см один від одного. Ампельні та рогаті віоли розміщують на відстані 25–30 см. Розсаду можна заглибити на 1 см вище рівня, на якому вона росла в стаканчику. Після посадки рослини рясно поливають помірно теплою водою. Після всмоктування води лунку мульчують подрібненою корою чи торфом шаром 2-3 см.

Догляд за віолою на протязі вегетації

Хоч цю рослину не можна віднести до дуже примхливих культур, проте догляд за віолою має бути досить регулярний та прискіпливий. Особливо це стосується сучасних сортів та гібридів: вони добре реагують на турботливі руки і віддячують садівникові яскравим та тривалим цвітінням.

Правила поливу та підтримання оптимального мікроклімату

Коренева система віоли поверхнева і мичкувата, тому рослина миттєво реагує як на пересихання верхнього шару ґрунту, так і на застій вологи.

У помірну погоду віолу поливають 2–3 рази на тиждень. У спекотні липневі та серпневі дні полив має бути щоденним. Краще робити це зранку або ввечері, коли сонце не активне. Так само раз (або двічі на день але помірно) поливають рослини у горщиках та ящиках. 

Воду слід лити строго під корінь. Дощування може спровокувати розвиток грибкових інфекцій. Щоб захистити поверхневе коріння від перегріву та зберегти вологу, клумбу вкривають  шаром мульчі товщиною 2–3 см. Для цього ідеально підходить подрібнена соснова кора дрібної фракції або нейтральний верховий торф.

Система підживлення протягом сезону

Віола має високу потребу в поживних речовинах, але не переносить високої концентрації солей у ґрунті. Професійне правило: краще підживлювати частіше, але слабшим розчином. Органічні добрива (особливо свіжий гній) під віолу вносити не бажано.

1. Через 10–14 днів після висадки: з метою стимуляції вкорінення та росту зеленої маси рослини підживлюють комплексними добривами з приблизно рівними долями азоту, фосфору та калію (наприклад, NPK 20-20-20 або нітроамофоска). Підживлення проводиться шляхом поливу під корінь розчином (1.5–2 г добрива на 1 л води) або заробки гранул у вологий ґрунт. Загальна доза внесення добрива – 10 г/м².
2. Активне цвітіння. Підживлюють раз на два тижні добривами з підвищеним вмістом фосфору, калію та мікроелементів. Азот має бути мінімальним, щоб кущ не «жирував». Ефективні також позакореневі підживлення (по листу).
3. Після літньої стрижки (липень–серпень). Для швидкого відновлення вегетативної маси, стимуляції нових пагонів використовують добрива з підвищеним вмістом азоту та фосфору. 
4. Осінній період (вересень–жовтень). Мета осіннього підживлення – зміцнення тканин рослини, підготовка кореневої системи до зими. Використовують монофосфат або сульфат калію в дозі 10 г/м². 

Увага. Якщо листя віоли починає бліднути чи жовтіти, але жилки залишаються яскраво-зеленими – це ознака хлорозу. Він виникає через залуження ґрунту під час поливу жорсткою водою або від виснаження рослин під час формування насіння. Для лікування рослини обприскують по листу хелатом заліза або комплексним мікродобривом.

Стрижка (омолодження) віоли: навіщо, коли і як?

У середині літа (липень) кущі віоли під впливом спеки та природного старіння неминуче витягуються, пагони лисіють, а квіти дрібнішають або зникають зовсім. Рослина витрачає всі сили на визрівання насіннєвих коробочок. Радикальна стрижка – єдиний спосіб повернути їй декоративність.

Протягом усього сезону щотижня видаляють квіти, які відцвіли, разом із квітоніжкою. Це блокує закладання насіння і змушує віолу безперервно випускати нові бутони.

В середині квітня проводять кардинальну омолоджуючу стрижку. Для цього пагони зрізають ножицями або секатором, на висоті 6–10 см від поверхні землі. На пеньках обов’язково мають залишатися хоч кілька зелених листків або бруньок.

Обрізані кущі рясно поливають та підживлюють їх комплексним добривом з високим вмістом азоту та фосфору.  Вже за 2 тижні кущ знову перетвориться на щільну зелену подушку, яка почне активно квітнути до самих заморозків.

Захист віоли від хвороб та шкідників

Віола часто атакується інфекціями у періоди затяжних дощів або різких перепадів температур.

Найпоширеніші хвороби віоли

Борошниста роса. Проявляється у вигляді білого борошнистого нальоту на листках та стеблах віоли. Уражене листя згодом відмирає і сохне. З лікуванням зволікати не слід, а негайно обприскати рослини системними фунгіцидами Топаз, Скор або Тіовіт Джет. Через 7-10 днів обробку слід повторити.

Плямистості листя (септоріоз, антракноз). Симптомами захворювань є поява бурих, коричневих або сірих плям на листкових пластинках. Хвороби призводять до передчасного відмирання листя. Проти цих захворювань допомагає обробка мідьвмісними препаратами (Медян Екстра) або системним фунгіцидом Ридоміл Голд.

Кореневі гнилі та чорна ніжка уражують як розсаду, так і дорослі рослини. Основа стебла темніє, розм’якшується, рослина в’яне навіть у вологому ґрунті. З метою профілактики кореневих гнилей віолу вирощують у пухкому ґрунті, влаштовують дренаж, поливають помірно. Лікування: видалення уражених екземплярів, полив здорових сусідніх рослин розчином препарату Магнікур Енерджі.

Небезпечні шкідники

Попелиця окуповує верхівки пагонів, молоді бутони та зворотний бік листя, висмоктуючи сік. Листя скручується, рослина припиняє ріст. Проти попелиць використовують інсектициди: Актара, Актеллік, Кораген або Децис Профі.

Павутинний кліщ з’являється у суху спекотну погоду. Листя покривається дрібними білими цятками, а згодом – тонкою павутиною. Проти павутинного кліща ефективні специфічні препарати – акарициди. Наприклад, застосовують Вертимек, Санмайт або біопрепарат Актофіт. Більш детально про цього шкідника ми писали тут.

Слимаки вночі або в дощову погоду виїдають великі дірки на пелюстках та листочках. З метою захисту рослин, навколо них розсипають гранули метальдегіду (Уліцид, Патруль).

Догляд за віолою восени, під час підготовки до зимівлі

Більшість сучасних сортів віоли (особливо віола рогата) мають високу природну морозостійкість і здатні витримувати суворі зими у відкритому ґрунті. Проте сильні морози за відсутності снігового покриву або різкі відлиги можуть пошкодити поверхневу кореневу систему рослини.

• З кінця серпня кущі більше не стрижуть, дозволяючи їм природно підготуватися до періоду спокою. Осінні квіти видаляти не обов’язково.
• Якщо осінь суха, наприкінці жовтня – на початку листопада клумбу рясно поливають.
• Перед настанням стабільних заморозків кущі віоли мульчують. Для цього використовують сухий торф, компост або перегній шаром у 4–5 см. Це захистить кореневу шийку.
• Самі кущі зверху корисно прикрити сосновим або ялиновим гіллям (лапником) або накрити тонким білим агроволокном. Використовувати для укриття опале листя з саду чи солому не рекомендується – під ними віола взимку під час відлиг може просто випріти й згнити.
• Якщо віола росте в балконних ящиках або кашпо, залишати її там на зиму не можна – земляний ком повністю промерзне, і коріння загине. Такі рослини наприкінці вересня або викопують і пересаджують у відкритий ґрунт в сад, або закопують кашпо врівень із землею в саду і вкривають лапником.