Ботанічні особливості цибулі ріпчастої

Культура належить до господарської групи цибулеві, хоча деякі особливості цибулі ріпчастої дозволяють її відносити і до групи пряно-смакових овочів, і до зелених. Є й певна плутанина в термінах. Більш прийнятна наукова назва – цибуля городня. Іноді зустрічається – цибуля звичайна. Хоча зрозумілішою нам вбачається стара назва культури – цибуля ріпчаста або народна – цибуля-ріпка.

Цибуля з давніх давен вирощується людиною. Вже 5 тисяч років назад її культивували у Середземномор’ї, Месопотамії та Китаї. Сама культура походить з Середньої Азії. Вона належить до роду Цибуля родини Амарилісові.

Морфологічна будова цибулі ріпчастої

Рослина цибулі складається з кореневої системи, цибулини, листків. На другий рік з’являється квітконос с суцвіттям – зонтиком, рослина зацвітає і формує насіння.

Листовий апарат

Листки цибулі (так зване перо) – зелені, трубчасті, видовжені, загострені на кінці. Вони вкрити щільним восковим нальотом. Листки розташовані почергово, двобічно – один навпроти іншого. Кожен наступний листок з’являється з піхви попереднього. Нижні частини листкових піхв потовщуються і утворюють луски цибулини. Відповідно, чим більша кількість листків – тим більша буде цибулина. Листки цибулі ріпчастої також використовують в їжу. Їх можна вживати свіжими, додавати в супи, тушкувати, заморожувати.

Цибулина

Продуктивний орган цибулі ріпчастої – цибулина. Вона являє собою укорочене потовщене стебло з дуже короткими міжвузлями, лускоподібними соковитими листками, верхівковою, а іноді – боковими ростовими бруньками – зачатками. З цих бруньок наступного року виростають нові рослини. Вони, відповідно, сформують власні цибулини, прикріплені до загального денця. Здатність цибулі утворювати додаткові цибулини (дітки) є сортовою особливістю і коливається від 1-2 до 3-5 і, навіть, більше. Так звана цибуля-шалот (кущівка або багатогнізда цибуля) може формувати до 10 цибулин.

Соковиті луски цибулі містять багато вологи, цукрів, фітонцидів та інших речовин. Тобто вони є запасом поживних речовин рослини, яка знаходиться у стані спокою.

Ззовні дозріла цибулина покрита декількома шарами сухих лусок, які служать захистом цибулі від висихання, та від зовнішніх негативних факторів. Верхня частина цибулини – шийка – потоншується та пересихає під час дозрівання цибулі.

Вкорочене стебло цибулі має назву денце. Знизу воно захищене сухим корком – так званою п’яткою. До п’ятки прикріплені корені.

Коренева система

Коренева система цибулі мичкувата, слаборозвинена. Майже всі корені розташовані на глибині до 30-40 см. Під час полягання листя у період визрівання цибулин, коренева система цибулі теж припиняє функціонувати.

Суцвіття

Генеративне стебло цибулі – квітконос – довге, трубчасте, закінчується зонтикоподібним кулястим суцвіттям. На одній рослині може утворитись від одного до декількох квітконосів. Якщо їх своєчасно видалити при появі – рослина продовжить рости і сформує звичайну товарну цибулину. Молодий квітконос можна споживати в їжу. Але за кілька днів він швидко стає волокнистим, несмачним. Якщо квітконос не видаляти –  вегетація рослини закінчується формуванням квітів та насіння. На утворення цибулини в такому випадку не вистачає поживних речовин.

Спочатку суцвіття вкрите захисним ковпачком. Згодом воно розкривається і руйнує цей захист. Цибуля – перехреснозапильна рослина. Запилення відбувається завдяки бджолам, джмелям та іншим комахам.

Насіння

Плід цибулі – коробочка, що складається з трьох гнізд. Кожне гніздо містить по 1-2 насінини. Насіння – чорне, ромбовидне. Воно вкрите щільною оболонкою і здатне проростати тільки при наявності достатньої кількості вологи. В народі насіння цибулі, через його чорний колір часто називають чорнушкою.

Особливості росту і розвитку цибулі ріпчастої

Цибуля ріпчаста – дворічна, а іноді – трирічна рослина. В перший рік життя вона формує листовий апарат і цибулину. На другий-третій цвіте і утворює насіння. За певних умов, або у окремих сортів цибулина при цьому може не загинути: зі сплячих бруньок на денці утворюється, залежно від сорту, одна або декілька цибулин – діточок.

Але  культурі цибулю вирощують як 1-2, іноді 3-річну культуру. А впливають на це:

• частково – особливості сорту цибулі ріпчастої
• частково – обраний метод вирощування
• частково – кліматичні умови
• в основному – регіон вирощування, а саме – географічна широта.

Зацікавлені? Тоді вивчаємо культуру далі.

Фази розвитку цибулі

1. Проростання насіння – поява сходів. Залежно від вологості ґрунту та його температури, сходи цибулі з’являються на 6-8 день за оптимальних умов і на 14-20 – за холодної погоди. Сходи цибулі мають вигляд петельки – ця стадія розвитку так і називається – фаза петельки.
2. Фаза голки. За кілька днів (5-7) петельки розпрямляються і набувають вигляд зелених голок. Верхня частина голки – це сім’ядоля, а нижня – підсім’ядольне коліно. Іноді на верхньому кінці сім’ядолі тримаються залишки насінини.
3. Поява першого справжнього листка відбувається за тиждень. При цьому сім’ядоля жовтіє та відмирає – це нормальне явище.
4. Розвиток листового апарату. В подальшому черговий листок з’являється кожні 5-7 днів. Кількість листків та їх величина у більшості випадків визначають розмір майбутньої цибулини.
5. Фаза формування цибулини. З настанням тривалого світлового дня, цибуля починає формувати цибулину. Нижня частина листків, так звана піхва потовщується, починає накопичувати цукри, інші поживні речовини та утворює цибулину.
6. Фаза вилягання. Поступово псевдостебло, утворене з верхньої частини листових піхв, тоншає біля основи. Надземна частина рослини при цьому падає на ґрунт, вилягає.
7. Фаза дозрівання. При масовому виляганні (¾ всіх рослин) проводять збирання урожаю. Зібрану цибулю складають в тіні для дозрівання. Бадилля при цьому на зрізають, а чекають, поки воно повністю висохне.
8. Фази: викидання квітконосів, цвітіння, утворення насіння відбуваються на другий рік вирощування цибулі і особливого інтересу не становлять.