Моніліоз кісточкових – симптоми, профілактика, лікування

Моніліоз кісточкових культур – дуже небезпечне грибкове захворювання. Навесні хвороба призводить до усихання гілок, пошкодження деревини, кори, гомозу (виділення камеді). Іноді це веде до повної загибелі дерева. Влітку моніліоз уражує плоди кісточкових – при дозріванні вони загнивають, стають непридатними для харчування і переробки. В умовах України найбільшу шкоду моніліоз завдає абрикосу та повстяній вишні. Також хвороба уражує інші кісточкові культури: сливу, персик, вишню, черешню.

Моніліоз кісточкових. Симптоми та опис хвороби

Первинне зараження моніліозом відбувається рано навесні. На пошкоджених хворобою гілках, муміфікованих плодах, що залишилися з минулого року, відбувається спороношення гриба. У здорові рослини спори інфекції проникають через квітки, що розкрилися. Зазначимо, чим довше цвітіння дерев – тим вище ризик зараження. Відповідно, більшає розмір шкоди від хвороби. Тому прохолодна похмура погода під час цвітіння сприяє пошкодженню гілок моніліозом. Уражені пагони незабаром засихають разом із листям квітами та зав’яззю. Вони мають вигляд обпалених вогнем. І тому весняну фазу хвороби іноді називають моніліальним опіком. Початківці іноді помилково вважають, що гілки пошкодив приморозок. На засохлих гілках можна побачити світло-сірі подушечки спороношення гриба. Вони є джерелом зараження протягом усього літа.

Влітку моніліоз кісточкових розвивається переважно на плодах і не уражує гілки. Зав’язь та плоди гниють. На них теж з’являються хаотично розташовані сірі подушечки спороношення. Літній прояв хвороби називають моніліальною плодовою гниллю кісточкових. Надалі уражені плоди муміфікуються і залишаються висіти на дереві. Якщо їх не прибрати – вони стануть джерелом захворювання навесні.

Спори моніліозу поширюються вітром, комахами і при безпосередньому контакті здорових плодів з хворими.

Профілактичні заходи захисту від моніліозу

Здебільшого, профілактика моніліозу зводиться до створення в саду оптимальних умов. Ослаблені і недоглянуті дерева більше схильні до захворювання. Крім того, велике значення має підбір порід дерев та їх сортів.

1. Вибір районованих сортів, стійких до пошкодження моніліозом. Бажано також утриматися від вирощування повстяної вишні. Ця культура дуже схильна до хвороби і може сприяти її поширенню.
2. Ділянка має підходити для розміщення саду. Занадто високий рівень ґрунтових вод, підвищена кислотність ґрунту послаблюють дерева, роблять їх більш уразливими для хвороб.
3. На ділянці та поруч із нею слід знищити дикорослі дерева кісточкових культур, які є активними джерелами інфекції.
4. Високий рівень агротехніки, регулярне внесення добрив, якісне обрізування, обмеження врожаю – знижують шкідливість моніліозу. Навіть якщо хвороба з’явиться – пошкодження будуть не критичні та дерева швидко відновляться.
5. Збирання та знищення падалиці, згнилих та муміфікованих плодів. Уражені моніліальним опіком засохлі гілки видаляють і спалюють. При цьому гілки зрізають із запасом по здоровій деревині.

Моніліоз кісточкових. Хімічні методи боротьби

Найбільш ефективними у боротьбі з моніліозом є обприскування хімічними препаратами для боротьби з грибковими інфекціями – фунгіцидами. Протягом вегетації можна проводити 4-5 і більше обробок кісточкових культур.

• Для профілактики застосовують контактні фунгіциди (залізний купорос, препарати на основі міді – мідний купорос, хлорокис міді, Чемпіон, Купроксат ). 
• З метою профілактики та лікування використовують сучасні системні фунгіциди (Топсин-М, Хорус, Магнікур Сенсейшн).

При створенні системи захисту саду від моніліозу слід враховувати особливості препаратів, чергувати їх, не перевищувати максимальну кратність обробки, витримувати необхідний термін до збирання врожаю. Обов’язково провести 1-2 обприскування до цвітіння і 1 після. Бажано також закріпити результат за допомогою додаткових обробок: 1 – приблизно за 20 днів до дозрівання плодів, 1 – після збирання врожаю.

Наприклад, система хімічного захисту від моніліозу кісточкових може виглядати так:

1. Початок розпускання бруньок – обприскування залізним або мідним купоросом – проведення обробки бажане.
2. Перед самим цвітінням на вибір контактний (напр., Чемпіон) або системний фунгіцид (напр., Хорус) – обробка обов’язкова.
3. Через тиждень після цвітіння – обприскування системним препаратом Хорус, Страж –обов’язково.
4. Повторити обробку через 10-14 днів (обробку не проводять на ранніх сортах черешні, вишні, абрикоса) – дуже бажано.
5. Після збирання врожаю (на пізніх сортах слив, персика – до збирання врожаю) провести ще 1-2 обприскування. Рекомендується використовувати препарати з різною діючою речовиною. Проведення обробок вкрай бажане.

До робочого розчину безпосередньо перед використанням можна додавати мікродобрива та інсектициди (препарати для боротьби з комахами). Препарати на основі міді використовують окремо. Вони, зазвичай, не сумісні з іншими засобами.

Наведена система обробки фунгіцидами ефективна також і проти з інших грибкових захворювань кісточкових культур: клястероспоріозу, кокомікозу, кучерявості листя персика. А при додаванні інсектицидів дозволяє захистити кісточкові від комплексу шкідників.

Біологічний захист кісточкових від моніліозу

Задовільні результати боротьби з моніліозом показують біологічні препарати на основі спор бактерії сінної палички (Bacillus subtilis): Фитоцид-Р, Фитоспорин-М, Серенада АСО. У наведеній вище системі захисту кісточкових від моніліозу біопрепарати можуть частково або повністю замінювати собою хімічні фунгіциди. Вони мають не тільки профілактичну, а й лікувальну дію. Біофунгіциди, як правило, можуть змішуватися з іншими препаратами та мікродобривами. Вони практично безпечні для людини, тварин і бджіл, мають короткий термін очікування.

На жаль, у роки із сильним поширенням хвороби, біологічні фунгіциди не можуть повністю захистити насадження. При використанні біопрепаратів необхідно суворо дотримуватися інструкцій щодо їх застосування.