Огірок. Будова рослини та морфологічні особливості

Огірок – однорічна трав’яниста рослина родини Гарбузові. Рослина однодомна, роздільностатева. Це означає, що на одній рослині присутні і чоловічі (тичинкові), і жіночі (маточкові) квітки.

Стебло – плетисте, сланке, опушене. Воно добре гілкується. У пазухах листя утворюються бічні пагони першого порядку, на них – другого, тощо. У вузлах стебла, навпроти листового черешка, утворюються вусики. Завдяки ним рослина прикріплюється до різноманітних опор. Цю особливість використовують при вертикальному вирощуванні огірка на опорах та шпалерах. Довжина стебел коливається від 50-80 см у короткоплетистих сортів, до 250-300 і навіть 500 см у довгоплетистих.

Огірок можна вирощувати на шпалері
Огірок можна вирощувати на шпалері

Коренева система – стрижнева, проникає в ґрунт на 1,5 м. Але основна маса коренів формується у верхньому шарі ґрунту, до 30 см глибиною. Коріння огірка розростається в сторони на 2-2,5 м. Незважаючи на це, коренева система огірка погано поглинає поживні речовини з ґрунту і потребує високого вмісту легкодоступних елементів. Особливістю кореневої системи огірка є і те, що нормальне її функціонування можливе лише за високих (вище 20 0С) температур.

Листки огірка великі серцеподібні п’ятилопатеві. Листя опушене, тримається на відносно довгому черешку. Колір – від світло- до темно-зеленого, залежно від сорту та освітленості.

Квітки жовтого кольору, утворюються в пазухах листя. Вони зібрані в суцвіття, які називаються пучок. Квітки роздільностатеві: є чоловічі та жіночі. Чоловічі (пустоцвіт) – служать для запилення. Вони дрібніші, не мають зав’язі. Жіночі – формують плоди, Такі квітки більші за розміром. Мають у основи добре помітну зав’язь (що схожа на маленький огірок). Слід зазначити, що більшість жіночих квіток утворюється ближче до кінця центрального пагону і на бічних відгалуженнях. Тому для збільшення врожаю городники часто прищипують центральний пагін з метою відростання бічних пагонів першого та наступних порядків.

Жіноча квітка огірка
Жіночу квітку огірка легко визначити по зав’язі біля основи

Запилення відбувається комахами, переважно бджолами. Комахи переносять пилок з тичинок чоловічих квіток на приймочки жіночих. Крім бджолозапильних, існують партенокарпічні гібриди огірка. У таких рослин ріст зав’язі та формування плодів відбувається без запилення.

Плід огірка – гарбузина (багатонасінна несправжня ягода) з 3-5 насіннєвими камерами. Забирають плоди у фазі технічної (знімальної) стиглості. Вона настає через 5-14 днів після запилення. Залежно від величини огірка, виділяють короткоплідні (3-12 см) та довгоплідні (15-20 см) сорти. Продукцію короткоплідних огірків, у свою чергу, сортують на фракції, що мають власні назви:

  • пікулі (3-5 см)
  • корнішони (5-9 см)
  • зеленці (9-12 см)

Плоди огірка в біологічній (повній) стиглості мають округлу, роздуту форму та жовтий, коричневий, кремовий або білий колір шкірки, часто вкритої сіткою тріщин. У їжу такі огірки непридатні – їх використовують для отримання насіння. У зв’язку з тим, що насінництво огірка пов’язане з певними труднощами і потребує особливих знань, докладно зупинятися на цьому ми не будемо.

Часто трапляється так, що плоди огірка сильно гірчать. Гіркий неприємний смак огірка обумовлений наявністю речовини під назвою кукурбітацин. Зменшити вміст кукурбітацину дозволяє використання сортів, генетично позбавлених гіркоти. Не менш важливим є дотримання технології та оптимальних для огірка умов вирощування. Термічна обробка при консервуванні, засолювання значно зменшують гіркоту, або прибирають її повністю.