Яблуневий квіткоїд. Опис шкідника, симптоми ураження та захист саду

Яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum) – невеликий жук родини Довгоносики. Пошкоджує він в основному яблуню, хоча інколи зустрічається на груші. Більшість садівників-любителів навіть не здогадуються про присутність яблуневого квіткоїда у власному саду, хоча його назву, скоріш за все, чули. Шкідник може знищити значну частину майбутнього врожаю ще до того, як бутони встигнуть розпуститися. Тому велике значення має своєчасне виявлення квіткоїда.

Як виявити яблуневого квіткоїда?

Підступність шкідника полягає в тому, що результати його життєдіяльності стають очевидними занадто пізно. Садівникові варто звернути увагу на такі характерні симптоми:

• Перші ознаки. Навесні, під час набухання бруньок, на них з’являються крихітні проколи, з яких виділяються краплі прозорого соку. Це сліди «уколів» жуків, які вийшли після зимівлі й почали харчуватися.
• Коричневі, нерозкриті бутони. Найбільш помітна і характерна ознака. Бутони не розпускаються, стають бурими, засихають і набувають вигляду обгорілих ковпачків.
• Личинка всередині квітки. Якщо акуратно зняти такий сухий коричневий ковпачок, всередині замість маточки та тичинок можна виявити невелику жовто-білу личинку шкідника або лялечку, яка повністю виїла серцевину квітки.

Опис шкідника та його життєвий цикл

Яблуневий квіткоїд – це невеликий жук-довгоносик завдовжки 3,5–5 мм. Він має темно-буре забарвлення з волосистим покриттям. Характерною рисою комахи є довгий, злегка вигнутий хоботок (головотрубка) та скошена поперечна смуга з світлих волосків посередині  надкрил, окантована темними плямами. Личинка шкідника – безнога, вигнута, білувато-жовтого кольору з темною головою.

Жуки зимують у тріщинах кори, під опалим листям або у верхньому шарі ґрунту біля штамбу дерев. Як тільки температура повітря піднімається до +6…+8°C (період набухання бруньок), жуки прокидаються і піднімаються в крону.

У фазі «зеленого конуса» та висування бутонів самки прогризають отвори в бутонах і відкладають туди по одному яйцю. Плодовитість однієї самки – від 50 до 100 яєць.Через кілька днів відроджується личинка, яка харчується внутрішніми частинами бутона. Вона склеює своїми екскрементами пелюстки з середини, через що бутон не розкривається. Стадія личинки триває від 15 до 20 днів, після чого вона заляльковується всередині сухого бутона. У червні молоді жуки прогризають вихід, деякий час харчуються листям та плодами, а з настанням літньої спеки ховаються в затишні місця, де згодом і залишаються на зимівлю.

Зазвичай, яблуневий квіткоїд не наносить відчутних втрат врожаю, а просто бере свою невеличку “данину”. Проте, за відсутності заходів захисту саду, в окремі роки популяція квіткоїду занадто збільшується. В результаті втрати врожаю можуть сягати 20-30%, а за деякими даними – і більше. А в сезон, коли цвіту на яблуні небагато – яблуневий квіткоїд може знищити весь потенційний урожай.

Методи боротьби з яблуневим квіткоїдом

Захист саду від квіткоїда має бути комплексним і вчасним. Якщо пропустити момент відкладання яєць, знищити личинку всередині бутона буде важко.

Агротехнічні прийоми

Ці методи є екологічними, безпечними та допомагають значно знизити популяцію шкідника без хімії:

• Струшування жуків. Проводиться рано-вранці (поки температура нижче +10°C і жуки малорухливі). Під деревом розстеляють брезент або плівку і різкими ударами по стовбуру та скелетних гілках (через брусок, щоб не пошкодити кору) струшують комах, після чого їх збирають і знищують. Процедуру повторюють кілька разів до початку цвітіння.
• Ловильні пояси. Ранньою весною на стовпи дерев, накладають просочені інсектицидами пояси з мішковини чи цупкого паперу, які перехоплюють жуків, що повзуть вгору. Ефективним є також використання спеціальних клейових поясів. 
• Очищення кори та перекопування. Очищення штамбів від старої відмерлої кори та осіннє обкопування пристовбурних кіл руйнують зимові схованки шкідника.
• Збір пошкоджених бутонів. Якщо сад невеликий, побурілі бутони можна вручну обірвати і спалити.

Хімічні препарати

Хімічні інсектициди застосовують у період від розпускання бруньок (“зелений конус”) до початку висування бутонів. Під час самого цвітіння обробки суворо заборонені, щоб не нанести шкоду медоносним комахам.

Проти яблуневого квіткоїда використовують наступні препарати: Енжіо, Актара, Прованто Вернал, Турбо Престо, Антиколорад Макс, Децис, Конфідор та багато інших.

• Перше обприскування зазвичай проводять, коли бруньки тільки починають розпускатися (фаза “зеленого конуса”). 
• Друге – на початку відокремлення бутонів. 
• Третє – у фазу малинового бутона ( в цей період, щоб захистити бджіл використовують препарати, безпечні для них – Прованто Вернал, Моспілан, Маврік.

Препарати біологічного походження

Для прихильників екологічного землеробства підійдуть біопрепарати. Вони працюють за температури повітря вище +15°C:

• Актофіт, Фітоверм, Актоверм, Актарофіт  – біоінсектициди контактно-кишкової дії на основі авермектину. Діють на нервову систему жуків, викликаючи їхню загибель.
• Бітоксибацилін – препарат на основі бактерій, який порушує травну систему шкідників.

Обприскування проводять в ті ж самі строки, що рекомендовані для застосування хімічних інсектицидів. Але для кращої ефективності враховують температурні умови навколишнього середовища.

Резюме

Яблуневий квіткоїд – небезпечний шкідник, в певні роки здатний позбавити садівника всього  врожаю яблук. Для найкращого захисту слід поєднувати  осіннє прибирання саду та перекопування ґрунту з весняним струшуванням жуків. Якщо ж популяція шкідника велика, не зволікайте з обробкою інсектицидами, починаючи з фази «зеленого конуса». Турбота про сад на початку весни гарантує соковитий та багатий урожай восени!

Яблуневий квіткоїд подібний до іншого довгоносика – грушевого. Ці шкідники мають схожу будову тіла та спосіб життя. Однакові і методи боротьби з ними. Суттєва різниця полягає лише в улюблених культурах: грушевий квіткоїд живиться майже виключно на груші.