Мангольд: сорти, вирощування та використання культури
Мангольд останнім часом стає дедалі популярним в Україні. Ця культура невибаглива до умов вирощування, характеризується високим вмістом вітамінів, мінералів та біологічно активних сполук, універсальним використанням в кулінарії. Більшість сортів виглядають дуже декоративно і здатні прикрасити не тільки грядки, але і клумби. Якщо ви шукаєте, чим урізноманітнити стандартний набір традиційних городніх культур – зверніть увагу на мангольд.
Опис та використання культури
Мангольд – це листова форма звичайного буряка, його часто так і називають – листовим буряком. Мангольд не утворює коренеплід, а в їжу споживають черешки та листки рослини. Відповідно, ботанічні особливості культури – ті самі, що і в інших форм буряка, за виключенням потовщеного коренеплоду. Детально на них зупинятися не будемо, стислі характеристики культури наведено в таблиці:
| Морозостійкість | Витримує невеликі заморозки (до -2…-3°C). Деякі сорти можуть зимувати в ґрунті під накриттям. |
| Відношення до світла | Світлолюбний. На сонці росте краще, має більший вміст вітамінів і яскравіше забарвлення. |
| Період вегетації | Першу зелень можна збирати через 40–60 днів після появи сходів. |
| Класифікація сортів | Листові сорти: мають тонкі черешки та велике ніжне листя. Черешкові сорти: мають дуже широкі, соковиті черешки. |
| Інші особливості | Дворічна культура. Більшість сучасних сортів стійкі до цвітушності (стрілкування) у перший рік вирощування. |
Зелень листового буряка низькокалорійна, проте надзвичайно цінна: містить вітаміни А, К, Е, С, залізо, калій, магній, фосфор, кальцій, антиоксиданти. Вживання мангольда сприяє зниженню артеріального тиску, запобігає утворенню тромбів, покращує роботу кишківника. Проте його слід обмежити людям, що страждають на сечокам’яну хворобу.
Молоде листя мангольда вживають в свіжому вигляді, у вітамінних салатах. Окрім цього, ним прикрашають страви, додають в супи. Велике листя добре підходить до приготування голубців. Подрібнені листочки, подібно до зелені шпинату, додають в омлети. Черешки маринують, тушкують, додають в супи, рагу. Їх можна заморожувати (після попереднього бланшування) і зберігати зимою. Іноді черешки використовують для виготовлення соку – цінного вітамінного напою.
Сорти мангольда
Сорти листового буряка відрізняються за розмірами, формою, кольором листків, товщиною черешків, їх забарвленням. Як ми зазначали вище, в залежності від продукції, всі сорти поділяються на листові і черешкові. Останні – більш універсальні, бо в їжу можна використовувати як черешки, так і листки. Проте листові сорти – ніжніші.
Чарлі F1
Середньоранній гібрид листового буряку нідерландської селекції. Першу зелень можна збирати через 70 днів після появи сходів. Листя темно-зелене, гофроване, з яскраво-червоними або бордовими прожилками та насичено-червоними черешками. Має дещо більш виражений «буряковий» присмак, ніж зелені сорти. Дуже багатий на антоціани.
Лукуллус (Lucullus)
Один із найвідоміших черешкових сортів, який цінується за високу врожайність та стійкість до стрілкування. Має світло-зелене, сильно гофроване листя з масивними біло-сріблястими черешками. Сорт середньостиглий. Смак ніжний, нагадує шпинат. Черешки широкі та м’ясисті, добре підходять для тушкування.
Рубард Чард
Середньоранній сорт з бордовими соковитими черешками і прожилками та гофрованим темно-зеленим листям. Рослини виглядають дуже ефектно та декоративно.
Бича кров (Bull blood)
Сорт листового мангольда італійської селекції. Відрізняється темно-червоним забарвленням ніжних листочків. Інтенсивність кольору підвищується з настанням осінньої холодної погоди. Сорт ідеально підходить для виробництва мікро-зелені і цілорічного вирощування
Срібний лід (Silver Ice)
Сорт відрізняється темно-зеленим листям на білосніжних, дуже широких черешках. У відкритому ґрунті формує великі потужні розетки листя вистою до 40-45 см. Може вирощуватись в контейнерах (горщиках, вазонах, балконних ящиках. Стійкий до низьких температур. Листя залишається ніжним навіть у спеку, не грубішає так швидко, як в інших сортів.
Веселка (або Rainbow Mix)
Фактично це суміш черешкових сортів, яка дозволяє отримати на одній грядці цілу палітру кольорів. Черешки можуть бути жовтими, помаранчевими, рожевими, фіолетовими та білими.
Вирощування мангольда
Вирощування мангольда доволі просте. Чимось воно схоже на вирощування столового буряка, проте є і відмінності.
Вибір та підготовка ділянки
Мангольд любить світло та пухкий, родючий ґрунт із нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Найкраще підходять багаті на органіку легкі та середні суглинки.
Перевагу надають добре освітленим ділянкам. Легка напівтінь допускається, але листя в такому випадку буде дрібнішим.
В сівозміні не варто садити мангольд після звичайного буряку або шпинату. Найкращі попередники – картопля, томати, капуста, огірки та інші гарбузові.
На відміну від столового буряку, безпосередньо під мангольд можна вносити органку. Восени під перекопування додають перегній або компост (3–5 кг на 1 м²). Навесні перед посівом вносять мінеральний комплекс. Орієнтовні норми на 1 м² складають: 20 г аміачної селітри, 30 г суперфосфату та 15 г хлористого калію. Не зловживайте азотними добривами, оскільки листя мангольда схильне накопичувати нітрати.
Строки та схеми висіву
Мангольд – холодостійка рослина, насіння починає проростати вже при +4°C…+5°C. Тому сіяти його можна дуже рано. Для отримання конвеєру зелені, сіяти слід в декілька строків.
- Весняний посів. Кінець квітня – початок травня (для літнього споживання).
- Літній посів. Липень (для збору врожаю восени та отримання ранньої зелені наступної весни після зимівлі кореня).
- Посів у декілька строків. Щоб завжди мати ніжне молоде листя («бейбі-ліф»), рекомендують сіяти невеликими партіями кожні 2–3 тижні.
Глибина загортання насіння 2–3 см. Відстань між рядами 35–45 см, між насінинами в ряду 3-4 см. Після проріджування між рослинами має бути 10–15 см для листових сортів та 25–30 см для сильнорослих черешкових.
Вирощування мангольда через розсаду
Для отримання надранньої продукції мангольда, його можна вирощувати розсадним методом. Технологія – та сама, що і при вирощуванні розсади столового буряка. Але сіяти можна в більш ранні терміни: ще на початку березня або навіть в кінці лютого (за умови штучного досвічування).
Для економії місця на підвіконні, насіння можна висівати в пікірувальні ящички (шкілки). Мангольд добре переносить пересадку – обрив центрального корінця не впливає на кінцевий результат. Щоправда, такі рослини в подальшому особливо критично відносяться до високої вологості ґрунту.
В теплиці та парники мангольд можна висаджувати вже наприкінці березня – початку квітня. Під тимчасові укриття з агроволокна – в середині квітня. В кінці місяця можна висаджувати розсаду у відкритий ґрунт за рекомендованою схемою розміщення рослин.
Догляд: проріджування, полив та підживлення
Мангольд досить невибагливий, але в перші тижні потребує особливої уваги.
Проріджування. Коли сформуються 2–3 справжніх листки, обов’язково проводять проріджування рослин на задану відстань. Вибрані сіянці можна пересадити як розсаду на іншу грядку – вони добре приживаються.
Полив: Полив має бути регулярним, особливо в суху погоду. Брак вологи робить листя жорстким і гірким.
Підживлення. Достатньо 1–2 підживлень за сезон. Для цього використовують витяжку коров’яку (1:10) або трав’яний настій. Після кожної масової зрізки листя корисно внести розчин комплексного мінерального добрива.
Частину рослин можна залишити зимувати на грядці. Якщо зима буде м’яка, а сніговий покрив – достатнім, навесні можна буде отримати ранню зелень.
Вигонка зелені взимку
Взимку мангольд можна з успіхом вирощувати і вдома, на підвіконні. З цією метою здорові рослини пересаджують в горщики об’ємом 3-6 л. Перевагу краще надавати молодим рослинам літнього посіву. Також практикується вигонка зелені з коренів, що були попередньо викопані пізньої осені і зберігались в погребі у вологому піску.
На дно вигоночних горщиків попередньо укладають дренаж, а у якості субстрату краще використовувати покупні суміші, чисті від личинок шкідників та нематоди.
Через слабке освітлення та короткий день взимку, кімнатний мангольд буде рости дуже повільно, мати дещо більш блідий колір та бідний смак. Штучне досвічування частково вирішує цю проблему. Окрім регулярного постачання зелені в зимовий період, мангольд у горщиках прикрасить підвіконня не гірше за кімнатні рослини.
Хвороби та шкідники: безпечний захист
Мангольду дошкуляють ті самі шкідники та хвороби, що і іншим формам буряка. Проте на цій культурі використання пестицидів вкрай небажане, а подекуди і заборонене. Тому важливо дотримуватись: сівозміни, технології вирощування, здійснювати вчасну боротьбу з бур’янами. Така профілактика дозволить повністю відмовитись від хімії. В крайньому випадку можна обійтись застосуванням біопрепаратів.
Шкідники. Найбільш небезпечні: буряковий довгоносик, бурякова попелиця та блішки. Проти них використовують настій тютюнового пилу, деревний попіл або біопрепарати, які мають короткий термін очікування (наприклад, «Актофіт»).
Хвороби: борошниста роса та церкоспороз. З метою профілактики хвороб не допускають загущення посадок, вчасно видаляють бур’яни та уникають застою води. Для лікування підійдуть Фітоспорин або інші біофунгіциди.
Збір урожаю та зберігання зелені
Починати збір можна, коли листя досягне висоти 15–20 см. Акуратно зрізають зовнішні листки, не пошкоджуючи при цьому «серцевину» (точку росту). Чим частіше проводити частковий збір листя, тим активніше воно наростає.
У свіжому вигляді мангольд зберігається недовго. У холодильнику, загорнутим у вологий рушник або в пакеті, він пролежить лише 2–4 дні. Для більш тривалого зберігання листя та черешки можна заморожувати (попередньо бланшувати 1-2 хв) або сушити.
Що приготувати з мангольда?
Мангольд – універсальна зелень на кухні. Його смак м’якший, ніж у шпинату, і багатший, ніж у звичайного салату.
- Голубці. Велике листя мангольда – ідеальна альтернатива капусті. Воно ніжніше і не потребує тривалого варіння.
- Зелений борщ. Зелені листочки мангольда використовують замість щавлю або разом із ним.
- Тушковані черешки. Очищені і помиті черешки нарізають шматочками і тушкують або обжарюють на вершковому маслі з часником і сухарями. Виходить гарнір, що нагадує спаржу.
- Салати. Молоде листя (бейбі-ліф) чудово поєднується з м’яким сиром, горіхами та лимонною заправкою.
- Пироги. Начинка з мангольда, яєць та фети – це класика середземноморської кухні.
Мангольд – це не просто їжа, це справжня прикраса вашого раціону та городу!