Червоні здуття на листках смородини: листова галова попелиця

Листова галова попелиця (Cryptomyzus ribis) – один з найбільш поширених та злісних шкідників ягідних кущів. Від неї страждають в основному порічки (червона та біла смородина), рідше – чорна смородина. Звідси і синоніми назви – Смородинова попелиця, Червоносмородинова попелиця. 

Через специфічний характер живлення, комаха здатна суттєво знизити річний приріст і фотосинтетичну активність рослини, що призводить до втрати врожаю та послаблення кущів перед зимівлею. Крім цього, попелиця є переносником небезпечних вірусних хвороб смородини.

Листова галова попелиця зустрічається на всій території Європи, в тому числі й України. 

Зовнішні ознаки пошкодження ягідних кущів

Головна особливість галової попелиці полягає в тому, що його присутність помітна здалеку, навіть якщо самих комах не видно. Це значно спрощує виявлення шкідника.

• Утворення галів. Харчуючись на нижньому боці листка, попелиця впорскує в його тканини токсичну слину. Це викликає аномальне розростання і здуття тканин – так звані гали. На нижньому боці у заглибленнях деформованого листка можна побачити великі колонії дрібних жовто-зелених комах.
• Колір деформацій. На червоній та білій смородині ці здуття набувають характерного інтенсивно-червоного, бордового або темно-пурпурового кольору. На чорній смородині гали зазвичай залишаються жовтувато-зеленими.
• Руйнування листка. У разі сильного ураження листки викривляються, сохнуть і передчасно відмирають. 

Опис шкідника та спосіб його життя

Листова галова попелиця – це дрібна сисна комаха. В залежності від статі та генерації довжина комах коливається в межах 1,8–2.4 мм. Безкрилі особини мають видовжено-овальну форму тіла і блідо-зелений або лимонно-жовтий колір. Тіло вкрите рідкими волосками. Крилаті особини (розселювачки) мають прозорі крила і темні плями на черевці.

Життєвий цикл і міграція

Життєвий цикл попелиць дуже складний, повністю наводити його немає сенсу – цікавий він хіба що фахівцям з ентомології. Тому ми загостримо увагу лише на найбільш значущих для садівника моментах.

Шкідник зимує у стадії яйця на корі молодих пагонів смородини, поблизу бруньок. Під час появи перших листочків (зазвичай у квітні) з яєць відроджуються личинки. Через 2 тижні вони перетворюються на самок-засновниць. Засновниці не мають крил і здатні розмножуватись без запліднення (партеногенез). Вони розповзаються по кормовій рослині і відроджують наступну генерацію – безкрилих живородних самок, теж здатних до партеногенезу. 

До середини літа з’являється декілька генерацій попелиць. Вони живуть і харчуються з нижнього боку листків. При цьому на листках утворюються червоні здуття – гали. Це – характерна ознака присутності шкідника.

Листова галова попелиця належить до дводомних комах, тобто протягом сезону вона змінює рослину-господаря. Наприкінці червня – у липні, коли листя смородини грубіє, серед попелиць з’являються крилаті самки. Вони залишають кущі та перелітають на трав’янисті рослини з родини губоцвітих (чистець, глуха кропива, жабрій). Там попелиця живе і розмножується всю середину літа.

У вересні-жовтні крилаті особини повертаються на смородину. Тут з’являється статеве покоління самок і самців. Після спарювання самки відкладають чорні блискучі яйця, які залишаються зимувати.

Листова галова попелиця. Методи боротьби

Ефективний захист ягідників потребує комплексу заходів, оскільки попелиця швидко розмножується і захищена від прямого контакту з пестицидами вигинами листка.

Агротехнічні та механічні заходи

• Ранньовесняна обрізка старих (6-7 років) гілок та слабких прикореневих пагонів, на яких зазвичай зимує найбільша кількість яєць.
• Видалення пошкодженого листя. На початку весни, за появи перших поодиноких червоних листків, їх обривають і знищують разом із колонією шкідника.
• Боротьба з мурахами. Мурахи є природними «пастухами» попелиць, вони захищають їх від хижаків та розносять по кущу. Обмеження доступу мурах до куща за допомогою клейових поясів, розкладених кільцем навколо куща, суттєво знижує популяцію шкідника.
• Знищення бур’янів. Регулярне скошування чистецю та глухої кропиви навколо саду перериває літній цикл розвитку комахи.

Біологічні методи

• Залучення ентомофагів. Природними ворогами попелиць є сонечка (кокцинеліди), личинки деяких видів мух-сирфід та золотоочки. Збереження цих комах допомагає тримати чисельність шкідника під контролем.
• Біоінсектициди. У період дозрівання ягід, коли хімічні препарати заборонені, застосовують препарати авермектинової групи (наприклад, Актофіт, Актоцид, Фітоверм) у поєднанні з прилипачем. Обробку проводять за температури повітря вище +18°C. При цьому намагаються, щоб розчин потрапив безпосередньо на попелиць, тобто струмінь направляють знизу догори.

Хімічний захист

Хімічні інсектициди є найефективнішими, але мають чіткі часові обмеження:

• Рання весна (до розпускання бруньок). Обприскування кущів олійно-мінеральними емульсіями (наприклад, Препарат 30-В або 30-Д) для знищення зимуючих яєць.
• Фаза «зеленого конуса» та бутонізації. Застосування системних інсектицидів (наприклад, на основі імідаклоприду, тіаметоксаму або ацетаміприду – Актара, Конфідор, Прованто Вернал). Системні препарати проникають у тканини рослини, тому попелиця гине навіть без контакту з препаратом.
• Після цвітіння. При виявленні живих попелиць можна провести повторне обприскування системними інсектицидами. 

Важливо: Будь-які хімічні обробки повністю припиняють щонайменше за 20–30 днів до початку збирання врожаю (відповідно до інструкції препарату). При необхідності вдаються до препаратів біологічного походження.

Резюме

Листова галова попелиця – це спеціалізований шкідник порічок, присутність якого легко діагностувати за яскраво-червоними здуттями на верхній стороні листків. Своєчасний контроль цього шкідника полягає у знищенні яєць ранньою весною, застосуванні системних препаратів до та після цвітіння кущів й обов’язковому контролі садових мурах. Оскільки влітку попелиця мігрує на бур’яни, чистий від дикорослих губоцвітих трав сад є надійною профілактикою масового зараження ягідників.