Комплексна система удобрення томата

Томат характеризується тривалим періодом вегетації та високою потенційною врожайністю. Це означає, що рослини мають велику потребу в поживних речовинах. І ця потреба нерівномірна протягом усіх фаз зростання та розвитку. У статті дуже докладно розглядається система удобрення томата та її складові елементи: види добрив, що використовуються, терміни та способи їх внесення.

Система удобрення томата. Основні принципи

Томат виносить досить багато поживних речовин із ґрунту. Для компенсації їх втрат та запобігання зниженню родючості землі, томати вимагають обов’язкового внесення високих доз органічних та мінеральних добрив.

Комплексна система удобрення томата
Комплексна система удобрення томата передбачає використання і органічних і мінеральних добрив

Із органічних добрив застосовують перепрілий гній або перегній, компост, пташиний послід, золу. На глинистих ґрунтах застосовують торф.

Свіжий гній сприяє надмірному зростанню зеленої маси рослин. Це призводить до загущення посадок та створення сприятливих умов для розвитку хвороботворних мікроорганізмів. Тому пряме внесення свіжого гною небажане. Проте підживлення ослаблених рослин настоєм коров’яку допускається.

Мінеральні добрива під томат можуть бути як простими за складом, так і комплексними. Основна вимога до них – відсутність хлору, який у надмірній кількості пригнічує рослини, знижує якість урожаю. У крайньому випадку, добрива, що містять хлор (хлористий калій, калійна сіль) вносять виключно восени, під перекопування.

Протягом вегетації томат відчуває нерівномірну потребу в різних елементах живлення. Тому добрива вносять у декілька прийомів, з різним поєднанням азоту, фосфору та калію. На початку вегетації томат більше потребує азоту та фосфору. Потім потреба в азоті знижується. Відбувається це лінійно, досягаючи мінімуму при дозріванні плодів. А ось потреба у фосфорі, сягнувши мінімуму у фазу цвітіння, потім знову підвищується. Потреба калії у міру розвитку рослин поступово зростає, досягаючи максимуму на початку дозрівання.

Окрім основних елементів живлення, томат має потребу і в мікроелементах (магній, кальцій, залізо, цинк, тощо). При їх дефіциті спостерігається хлороз та мозаїчність листя, обпадання квіток та зав’язі, дрібноплідність. Мікродобрива (краще – комплексні, що мають у своєму складі всі необхідні елементи) є у продажу та представлені у широкому асортименті.

Томат має потребу і в мікроелементах
Томат має потребу і в мікроелементах

Особливості застосування різних видів добрив на томаті

Система удобрення томата передбачає використання різних видів добрив у певні строки.

Органічні добрива використовують повною дозою восени під перекопування. Однак невелику частину органіки можна внести безпосередньо у лунки при висадці розсади. У такому разі норма внесення така: під низькорослі томати вносять 100-200 г перегною на один кущ; під високорослі у відкритому ґрунті – 500 г, а у теплицях – до 1 кг.

Як уже було зазначено, томат потребує великих доз добрив. Проте їх разове внесення дуже небажане, оскільки висока концентрація мінеральних солей у ґрунтовій волозі призводить до пригнічення та загибелі самих рослин, негативно впливає на корисні ґрунтові мікроорганізми. Тому внесення мінеральних добрив проводять у кілька прийомів.

Азотні добрива використовують навесні (50% від дози) під боронування чи першу культивацію. Решту вносять у лунки при посадці і підживлюють рослини в період інтенсивного зав’язування плодів. У відкритому ґрунті перед початком дозрівання томатів підживлення азотними добривами низькорослих сортів припиняють. У спорудах захищеного ґрунту, на індетермінантних сортах – знижують до мінімуму.

Фосфорно-калійні добрива можна повністю використовувати під осіннє перекопування. Особливо це стосується нерозчинних добрив – фосфоритне борошно, доломіт. Те ж саме відноситься до хлорвмісних калійних добрив (калійна сіль, хлорид калію). Умовно розчинні фосфорні (суперфосфат простий та подвійний) та безхлорні калійні можна використовувати як восени під перекопування, так і протягом усієї вегетації. У такому разі, дозу фосфорно-калійних добрив вносять у кілька прийомів: 25-50% восени, 25%-навесні (якщо восени була внесена лише чверть від необхідної дози), 25% – у лунки при посадці, 25% – підживлення під час вегетації.

Мікродобрива ефективніше використовувати у вигляді розчину при кореневих та позакореневих підживленнях. За період вегетації почергово проводять 2-3 кореневі та 2-4 позакореневі підживлення рослин томата. Останні можна поєднувати з обприскуваннями рослин проти хвороб, готуючи так звані бакові суміші – суміш добрив із одним або декількома пестицидами.

Рекомендовані норми внесення добрив під томат ми розглянемо у наступній статті.