Малиново-суничний довгоносик 

Малиново-суничний довгоносик пошкоджує суницю, полуницю, малину, ожину, шипшину, розу. Шкідник поширений в усіх регіонах України.

На старих плантаціях суниці та малини перед цвітінням досить часто зустрічаються рослини, суцвіття яких позбавлені бутонів. Рідше трапляються бутони, що засохли, але ще тримаються на гілці. Це ознаки ушкодження малиново-суничним довгоносиком.

Малиново-суничний довгоносик. Опис шкідника, особливості його життєдіяльності і харчування.

Дорослий малиново-суничний довгоносик (а) – невеликий сірувато-чорний жук довжиною 2-3 мм. Тіло повністю вкрите сірими волосками.

Зимують дорослі жуки під опалим листям і грудочками землі. Прокидаються при досягненні середньодобових температур 13°С. Спочатку вони харчуються на молодих листочках. До початку цвітіння самки відкладають яйця всередину бутонів. При цьому вони підгризають квітконіжки, через що бутони надламуються і обпадають або в’януть (с, d), залишаючись висіти на квітконіжці. Кожна самка може відкласти до 50 яєць, розміщуючи їх по одному в бутон. Яйцекладка триває 20-30 днів. З яєць на 6-7 день з’являються личинки.

Дорослі личинки (b) розміром 3,5 мм, білі з жовто-коричневою головою. Вони 20-25 днів залишаються в опалих бутонах і виїдають їх зсередини. А потім там же і заляльковуються. Коли жуки недостатньо глибоко підгризають квітконіжки, бутони продовжують розвиватися. У цьому випадку личинки випадають з квіток, що розкрилися. А з останніх утворюються дрібніші ягоди. Фаза лялечки триває 7-11 днів.

У липні з лялечок з’являється нове покоління жуків. Деякий час вони харчуються листям, виїдаючи в них м’якоть у вигляді маленьких віконець. А потім жуки йдуть у місця зимівлі.

Заходи боротьби з малиново-суничним довгоносиком

Висока агротехніка, ретельний обробіток ґрунту, боротьба з бур’янами, усунення загущених посадок погіршують умови для розвитку жуків-довгоносиків. Особливо велике значення має сівозміна. При її  дотриманні практично виключається перехід жуків зі старих заражених ділянок на нові посадки суниці. У промислових садах не допускається спільне розміщення суниці та малини, оскільки вони мають багато загальних шкідників та хвороб.

Знизити популяцію шкідника можна післязбиральним скошуванням листя суниці. На ремонтантній малині застосовують особливу технологію вирощування.

Хімічні засоби проти малиново-суничного довгоносика.

Проти малиново-суничного довгоносика застосовують обприскування одним з інсектицидів: або з коротким періодом очікуванняАктеллік, або безпечних для бджіл – Каліпсо, Колібріс. Боротьбу з довгоносиком хімічними препаратами проводять під час бутонізації, не пізніше ніж за 5-6 днів до початку цвітіння суниці та малини.

В липні, при масовій появі другого покоління довгоносика, доцільно провести повторне обприскування. Обробку проводять після збирання врожаю. При цьому можна  застосовувати інсектициди широкого спектру дії, наприклад, Антиколорад Макс, Децис, Енжіо, Конфідор, Антигусінь, Альфа-Супер, Ато-Жук, та ін. Висока ефективність цих препаратів дозволить знищити жуків, що готуються до зимівлі. Тобто, значно знизити зараженість плантації.

На ремонтантних сортах суниці і малини краще використовувати інсектициди, малотоксичні для бджіл та з коротким періодом очікування. Або застосовувати біопрепарати.

Малиново-суничний довгоносик. Біологічні засоби боротьби

Замість хімічних препаратів, можна використовувати інсектициди біологічного походження. В такому разі обприскування можна проводити тричі:

  • у фазу бутонізації
  • після цвітіння
  • у липні при появі другого покоління довгоносика

Застосовують препарати Актофіт, Актарофіт, Бітоксибацилін, Фітоверм, Сезар та інші.


Примітки:

* Малюнок взято з книги “Атлас болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда” / Г. Ванек, В. Н. Корчагин, Л. Г. Тер-Симонян – Братислава : Природа ; Москва : Агропромиздат, 1989. – 411 с. – На рус. яз. – ISBN 80-07-00116-6 і оброблено в графічному редакторі