Походження та ботанічні особливості роду Віола

З ботанічного погляду рід Віола належить до родини Фіалкових (Violaceae). Це переважно трав’янисті багаторічні рослини, хоча в культурі вони найчастіше використовуються як дворічники або однорічники.

Віола

Географічне походження віоли

У дикій природі представники роду Віола зустрічаються переважно в помірних широтах Північної півкулі, а також у гірських районах Південної Америки (в Андах, де зосереджено багато унікальних видів).

Різні види віоли, які стали основою для сучасних садових квітів, мають своє географічне походження:

  • Фіалка триколірна (Viola tricolor). Дикоросла лісова та лугова квітка, поширена по всій Європі та в помірних зонах Азії. Саме вона є прямим предком сучасних братків.
  • Віола рогата (Viola cornuta). У дикому вигляді росте на гірських луках Піренеїв (на кордоні Франції та Іспанії).
  • Фіалка алтайська (Viola altaica) та фіалка жовта (Viola lutea). Гірські види з Центральної Азії та Центральної Європи, які подарували сучасним гібридам зимостійкість та насичений жовтий пігмент.
Віола (фіалка) триколірна
Віола (фіалка) триколірна

Загальні ботанічні особливості роду Віола

Коренева система мичкувата, компактна і поверхнева. Це дозволяє легко пересаджувати рослину навіть у квітучому стані, але робить її залежною від вологості верхнього шару ґрунту.

Стебло прямостояче або підведене, у деяких видів (ампельних) – сланке чи каскадне, завдовжки від 10 до 40 см. Гілкування зазвичай починається від основи куща.

Листя чергове, черешкове, з великими прилистками. Форма варіюється від округло-серцеподібної до довгасто-ланцетної, краї зазвичай городчасті або пильчасті.

Квітка поодинока, пазушна, на довгих квітоніжках. Зигоморфна (неправильна), складається з 5 пелюсток. Нижня пелюстка зазвичай ширша за інші, має шпору біля основи, де збирається нектар, і слугує «посадковим майданчиком» для комах-запилювачів.

Плід – тристулкова коробочка. При дозріванні вона розтріскується з великою силою, вистрілюючи дрібне гладке насіння на відстань до кількох метрів.

Рослинка віоли
Рослинка віоли

Періоди цвітіння віоли

На протязі сезону відмічається два періоди рясного цвітіння віоли:

  1. Весняно-літнє цвітіння. Починається з кінця квітня і триває до липня. Квіти з’являються, щойно тане сніг і повітря прогрівається до +5…+10 °C. У червні-липні під впливом сильної спеки цвітіння може дещо згасати. В цей період квіти стають дрібнішими.
  2. Осіннє цвітіння. За правильного догляду (стрижка кущів у липні та омолодження) або за умови літнього посіву, віола видає другу потужну хвилю цвітіння з вересня до кінця листопада (до стійких приморозків та снігопаду).
Квітка сучасного сорту садової віоли
Квітка сучасного сорту садової віоли

Цікаві факти про віолу

Походження назви. Наукова назва роду Viola походить безпосередньо з латинської мови, де слово viola означає «фіалка» або «фіолетовий колір».

Давня Греція. Фіалка була улюбленою квіткою давніх греків і навіть стала символом Афін.

Давній Рим. Римляни активно використовували фіалки на святах, додавали їх у вино.

Європа. У середньовічній Європі віола вважалася квіткою вірності. У Франції та Англії існувала традиція дарувати коханим букетик братків на знак того, що про них пам’ятають і постійно думають.

Україна. В Україні віолу найчастіше називають «братки» або «братик-і-сестриця» Ця назва пов’язана зі старовинною легендою про щире, але нещасливе кохання сестри та брата. Коли вони дізналися правду, то з горя перетворилися на квітку, пелюстки якої пофарбовані у різні кольори: фіолетовий (символ смутку) та жовтий або білий (символ надії та чистоти).