Походження та ботанічні особливості роду Віола
З ботанічного погляду рід Віола належить до родини Фіалкових (Violaceae). Це переважно трав’янисті багаторічні рослини, хоча в культурі вони найчастіше використовуються як дворічники або однорічники.

Географічне походження віоли
У дикій природі представники роду Віола зустрічаються переважно в помірних широтах Північної півкулі, а також у гірських районах Південної Америки (в Андах, де зосереджено багато унікальних видів).
Різні види віоли, які стали основою для сучасних садових квітів, мають своє географічне походження:
- Фіалка триколірна (Viola tricolor). Дикоросла лісова та лугова квітка, поширена по всій Європі та в помірних зонах Азії. Саме вона є прямим предком сучасних братків.
- Віола рогата (Viola cornuta). У дикому вигляді росте на гірських луках Піренеїв (на кордоні Франції та Іспанії).
- Фіалка алтайська (Viola altaica) та фіалка жовта (Viola lutea). Гірські види з Центральної Азії та Центральної Європи, які подарували сучасним гібридам зимостійкість та насичений жовтий пігмент.

Загальні ботанічні особливості роду Віола
Коренева система мичкувата, компактна і поверхнева. Це дозволяє легко пересаджувати рослину навіть у квітучому стані, але робить її залежною від вологості верхнього шару ґрунту.
Стебло прямостояче або підведене, у деяких видів (ампельних) – сланке чи каскадне, завдовжки від 10 до 40 см. Гілкування зазвичай починається від основи куща.
Листя чергове, черешкове, з великими прилистками. Форма варіюється від округло-серцеподібної до довгасто-ланцетної, краї зазвичай городчасті або пильчасті.
Квітка поодинока, пазушна, на довгих квітоніжках. Зигоморфна (неправильна), складається з 5 пелюсток. Нижня пелюстка зазвичай ширша за інші, має шпору біля основи, де збирається нектар, і слугує «посадковим майданчиком» для комах-запилювачів.
Плід – тристулкова коробочка. При дозріванні вона розтріскується з великою силою, вистрілюючи дрібне гладке насіння на відстань до кількох метрів.

Періоди цвітіння віоли
На протязі сезону відмічається два періоди рясного цвітіння віоли:
- Весняно-літнє цвітіння. Починається з кінця квітня і триває до липня. Квіти з’являються, щойно тане сніг і повітря прогрівається до +5…+10 °C. У червні-липні під впливом сильної спеки цвітіння може дещо згасати. В цей період квіти стають дрібнішими.
- Осіннє цвітіння. За правильного догляду (стрижка кущів у липні та омолодження) або за умови літнього посіву, віола видає другу потужну хвилю цвітіння з вересня до кінця листопада (до стійких приморозків та снігопаду).

Цікаві факти про віолу
Походження назви. Наукова назва роду Viola походить безпосередньо з латинської мови, де слово viola означає «фіалка» або «фіолетовий колір».
Давня Греція. Фіалка була улюбленою квіткою давніх греків і навіть стала символом Афін.
Давній Рим. Римляни активно використовували фіалки на святах, додавали їх у вино.
Європа. У середньовічній Європі віола вважалася квіткою вірності. У Франції та Англії існувала традиція дарувати коханим букетик братків на знак того, що про них пам’ятають і постійно думають.
Україна. В Україні віолу найчастіше називають «братки» або «братик-і-сестриця» Ця назва пов’язана зі старовинною легендою про щире, але нещасливе кохання сестри та брата. Коли вони дізналися правду, то з горя перетворилися на квітку, пелюстки якої пофарбовані у різні кольори: фіолетовий (символ смутку) та жовтий або білий (символ надії та чистоти).
