Лобелія ерінус – універсальна прикраса саду

Лобелія ерінус (синоніми – лобелія синя, лобелія садова) – найбільш відомий представник роду Лобелія родини Дзвоникових. Рослина дуже популярна в декоративному садівництві. Вона невибаглива, компактна, універсальна, цвіте рясно і надзвичайно красиво.

Ботанічний опис лобелії ерінус

Лобелія ерінус (Lobelia erinus) – багаторічна трав’яниста рослина, що походить з південної частини Африки. Лобелія представляє собою компактні кулясті кущики висотою 10–25 см. Існують також ампельні або каскадні форми зі звисаючими пагонами до 50 см. Квіти – невеликі, діаметром 1-2 см, але розташовані настільки щільно, що створюють суцільну кольорову хмару. Природний колір квітів – синій, але зараз є багато сортів з небесно-блакитним, темно-синім, білим, рожевим, пурпуровим та фіолетовим забарвленням. Листочки дрібні, ланцетні, іноді з антоціановим (темно-фіолетовим) відтінком у деяких сортів. Пагони – тоненькі, сильно розгалужені, з укороченими міжвузлями у компактних форм.

Класифікація сортів

При виборі сорту слід звертати увагу на його опис. При чому вітчизняні фасувальники насіння часто зазначають лише ампельну форму росту куща. Все інше за умовчанням вважається компактними прямостоячими рослинами.  А от сорти імпортної селекції можуть мати наступні характеристики:

• Compacta (Компактна). Кущики щільні кулеподібної форми, висотою 10-15 см.  Добре підходять для бордюрів, облямівок, можуть вирощуватись на клумбах, в балконних ящиках та інших ємностях.
• Erecta (Прямостояча). Дещо вищі прямостоячі кущики (до 25 см). Використовуються у  другій лінії в міксбордерах, для маскування стовбурів вищих рослин.
• Pendula (Ампельна). Пагони порівняно довгі і звисають донизу під власною вагою (власне апмелі) або спочатку ростуть вгору, а потім – схиляються вниз (каскадні форми). Сорти для підвісних кошиків та балконних ящиків.

Популярні серії: Riviera (раннє цвітіння), Crystal Palace (класичний ультрамарин), Regatta (найпопулярніша ампельна серія).

Використання лобелії садової в ландшафтному дизайні

Лобелія – ідеальна для створення фону, який підкреслює красу більших рослин, але може вирощуватись і самостійно. В ландшафтному дизайні її використання дуже різноманітне:

• Обрамлення доріжок, клумб, груп рослин.
• Суцільний посів лобелії створює ілюзію струмка або озера на ділянці.
• Лобелія добре поєднується з камінням (альпінарії, рокарії) та садовими скульптурами.
• Кашпо, балконні ящики, вазони: Може рости самостійно, або спільно з високорослими культурами, наприклад, фуксіями.
• Партнерство: Ідеально поєднується з білою пеларгонією, жовтими чорнобривцями або сріблястою цинерарією, хвойними рослинами і не тільки.

Лобелія. Особливості вирощування

Лобелія ерінус – багаторічна рослина. Але в умовах України найчастіше вирощується як однорічна. Розсаду можна придбати чи виростити власноруч. Через невибагливість, лобелія добре вдається і досвідченим садівникам, і початківцям.

Найкращі умови для лобелії

Лобелія любить освітлені місця, але може рости і в затінку, хоч рослинки при цьому дещо витягуються. Ґрунт – найкраще не надто багатий на органіку. Використання добрив краще обмежити для більш рясного цвітіння і збереження компактної форми кущиків. Найбільш вибаглива лобелія до вологи  – поливати слід часто, підтримуючи землю у постійно зволоженому стані. При цьому не слід допускати згубного для садової лобелії перезволоження і застою води.

Посів на розсаду

Через довгий період вегетації лобелію сіють рано, з середини лютого до кінця березня. Для запобігання витягуванню рослин при ранніх строках сівби – бажано застосовувати штучне освітлення. Ґрунт – легкий, з додаванням піску. Насіння не присипають землею – воно проростає на світлі. Краще сіяти групками: зволожити кінчик зубочистки, опустити його в насіння і перенести на ґрунт невелику групу зерняток. Після висіву, контейнер накривають склом або плівкою до появи сходів (7–10 днів).

Пікірування

Сіянці лобелії дуже тендітні, тому їх пересаджують маленькими групами (кущиками) по кілька штук в одну стаканчик. Пікірують сіянці у фазі 2-6 справжніх листочків.

Висадка у відкритий ґрунт

На постійне місце розсаду лобелії можна висаджувати, як мине загроза заморозків. Не бійтесь перетримати розсаду або помилитись з розміщенням – лобелія добре витримує пересадку, навіть, коли цвіте. Відстань між кущиками – 20-25 см.

Секрети тривалого цвітіння лобелії

Щоб лобелія не припинила ріст і цвітіння в середині літа, дотримуйтесь цих правил:

• Освітлення: Найкраще цвіте на сонячних місцях або в легкому ажурному затінку.
• Полив: Не допускайте повного пересихання, але й не перезволожуйте землю.
• Стрижка: У липні, коли перша хвиля цвітіння піде на спад, кущі обрізають на висоту близько 5-8 см від землі. Це стимулює ріст нових пагонів та другу хвилю цвітіння до глибокої осені.

• Цінні екземпляри можна спробувати зберегти на наступний рік. Для цього їх пересаджують в теплицю або у вазони, які заносять до житла. Надземну масу укорочують (стрижуть). В першу половину зими температуру підтримують низьку позитивну. Зі збільшенням тривалості дня – температуру можна підвищити. Тобто все – те саме, що і при зберіганні петунії.

Якщо прагнете поєднати вишуканий вигляд вашого саду чи тераси та простоту у догляді – спробуйте лобелію! Ця рослина ідеально пасує для оформлення клумб, бордюрів та контейнерів, вона віртуозно маскує порожнечі між великими культурами та створює ефектний живий килим. Лобелія ерінус зберігає свою декоративність протягом усього сезону, додаючи простору особливої легкості й завершеності.