Сидерати – доступний метод оздоровлення землі
Сидерати — це рослини, які дають ранні і дружні сходи, швидко ростуть, утворюючи суцільний зелений килим. Вирощують їх не заради врожаю, а для того, щоб скосити і перемішати їх зелену масу з ґрунтом. Вони працюють як розпушувач землі, антисептик і добриво одночасно.
Мета використання сидератів
- Збагачення ґрунту азотом. Деякі рослини (бобові) фіксують азот повітря і накопичують його в корінні.
- Покращення структури ґрунту. Потужне коріння та прикопана зелена маса розпушує важку землю, покращує газообмін.
- Боротьба з бур’янами. Сидерати швидко ростуть і не залишають місця для бур’янів.
- Захист від шкідників. Окремі культури, наприклад, гірчиця, алкалоїдний люпин, допомагають зменшити популяцію ґрунтових шкідників.
Основні сидеральні культури та їх переваги
Сидерати поділяють за ботанічними ознаками на групи:
| Група | Представники | Переваги |
| Бобові | Конюшина, люпин, горох | Найкращі постачальники азоту |
| Капустяні | Гірчиця біла, ріпак | Знезаражують ґрунт, відлякують шкідників |
| Злакові | Жито, овес | Пригнічують бур’яни, структурують землю |
| Медоноси | Фацелія | Універсальна, гарна, приваблює бджіл |
Сидерати можна використовувати в монокультурі, або висівати сумішшю. Наприклад, суміш злаків і бобових культур покращить структуру ґрунт та збагатить його азотом. Суміш сидератів у відповідних пропорціях можна придбати, або приготувати самому.
Правила вирощування сидератів
Щоб отримати максимальну користь, варто дотримуватися кількох простих правил:
- Дотримання сівозміни. Не варто висівати сидерати з тієї ж родини, що й основна культура. Наприклад, не можна сіяти гірчицю перед капустою. Ці культури належать до однієї родини – капустяні. Відповідно, пошкоджуються тими самими хворобами і шкідниками.
- Висівати сидерати слід у вологу землю, після поливу чи дощу. Сходи будуть дружними, густими й сприятимуть пригніченню бур’янів.
- Не давати сидерату перерости або зацвісти. Найбільше корисних речовин у рослині саме під час нарощування зелені. Як тільки з’являються перші бутони — час скошувати і перекопувати. Якщо сидерат зацвіте і дасть насіння, він сам перетвориться на бур’ян.
- Сидерати бажано скосити мінімум за 2-3 тижні до посадки основної культури. За цей час зелень почне розкладатися і не заважатиме висіву насіння чи висадці розсади.
Сидерати у якості попередника овочевих культур
Як попередник для овочевих культур підійдуть будь-які сидерати, крім, як було зазначено вище, споріднених рослин. Перед вирощуванням гороху, квасолі не варто висівати бобові сидерати – люпин, віку тощо. Перед капустяними не слід використовувати гірчицю, редьку, ріпак.
А найкращими попередниками є наступні сидерати (чи їх суміші):
- Для томатів, перцю та баклажанів: віка, люпин, фацелія або гірчиця.
- Для картоплі: гірчиця біла, жито, овес або фацелія. Гірчиця — це справжній «санітар» для картопляного поля, вона відлякує дротяника. Жито та овес добре розпушують землю, щоб бульби росли великими.
- Для огірків, кабачків та гарбузів – горох, конюшина, овес. Вони створюють поживну пухку подушку.
- Для моркви та буряка найкращі сидерати: олійна редька, гірчиця.
- Для капусти: фацелія, овес або бобові. Головне — уникайте гірчиці та ріпаку, бо вони мають спільних шкідників із капустою.
Орієнтовні строки сівби сидератів
Березень: посів вівса та жита під пізню картоплю.
Квітень: посів фацелії під томати, огірки та капусту.
Серпень: посів гірчиці одразу після збору врожаю ранньої картоплі та цибулі.
Вересень-жовтень: посів озимих сидератів для захисту ґрунту взимку.
Використання сидератів — це шлях до здорового поля, де земля з кожним роком збільшує свою родючість.