Утримання поля під паром. Види пару та їхні переваги

У сучасному інтенсивному землеробстві ґрунт часто виснажується швидше, ніж встигає відновитися. Одним із найефективніших методів відновлення родючості та накопичення вологи є утримання поля під паром.

Пар – це агротехнічний захід, при якому поле залишається незасіяним сільськогосподарськими культурами протягом певного періоду (зазвичай одного вегетаційного сезону) та регулярно обробляється з метою боротьби з бур’янами. Утримання землі під паром можна зустріти на ділянках, що знаходяться у власності або довготривалій оренді, де відповідальні господарі впроваджують пар у сівозміну. Короткострокова оренда передбачає отримання від землі максимальної віддачі при мінімальних затратах. На таких полях пар використовують вкрай рідко.

Утримання поля під паром

Мета впровадження пару. Навіщо давати землі відпочинок?

Головна ціль пару — створення ідеальних умов для майбутнього врожаю. Основні завдання, які вирішує цей метод:

  • Накопичення вологи. У паровому полі волога не витрачається на транспірацію рослинами, а поступово накопичується в глибоких шарах ґрунту.
  • Очищення від бур’янів. Регулярний суцільний обробіток ґрунту знищує значну частину проростків однорічних бур’янів, виснажує, аж до загибелі, багаторічні злісні рослини.
  • Збільшення легкодоступних поживних речовин. У ґрунті під паром посилюється діяльність корисних мікроорганізмів. Вони переробляють органічні рештки, перетворюючи їх на доступні для рослин форми азоту, фосфору та калію.
  • Боротьба зі шкідниками та хворобами. Відсутність рослини-господаря розриває ланцюг живлення багатьох шкідників та збудників хвороб.

Види пару та їхні переваги

Агрономічна наука поділяє пари на дві великі групи: чисті та зайняті. Кожен з них має свої різновиди та специфічні переваги.

Чистий пар

Чистий пар – це поле, вільне від будь-яких культур протягом усього вегетаційного періоду і яке весь цей час регулярно обробляється.

Види чистого пару:

  • Чорний пар. Основний обробіток (оранку) проводять восени або взимку, а протягом весни та літа поле регулярно культивують.
  • Ранній пар. Оранку проводять навесні, як тільки ґрунт «доспіє».

Переваги чистого пару:

  • Максимальне накопичення вологи. Найефективніший метод боротьби з посухою. Запаси вологи можуть бути на 20-30% вищими, ніж після непарових попередників.
  • Ідеальна фітосанітарія. Найкращий спосіб очистити поле від злісних коренепаросткових бур’янів (осот, пирій).

Кулісний пар

Різновидом чистого пару є кулісний. На паровому полі висівають смуги (куліси) з високорослих рослин (кукурудза, соняшник) для затримання снігу взимку.

Плюси кулісного пару:

  • Снігозатримання. Куліси перешкоджають здуванню снігу вітром, що забезпечує додаткове зволоження навесні.
  • Захист посівів. Зменшує ризик вимерзання озимих культур завдяки високому сніговому покриву.

Зайнятий пар

На полі висівають культури, які швидко дозрівають і звільняють поле за мінімум місяць до сівби озимих зернових культур, цибулі, часнику. Як правило, це кормові культури або ранні овочі – зелені, редиска, огірки, ранні сорти картоплі, капусти тощо.

Переваги зайнятого пару:

  • Економічна ефективність. Земля не «гуляє» даремно — фермер отримує додаткову продукцію
  • Захист від ерозії. Рослинний покрив захищає ґрунт від видування вітром та змивання дощем, що є слабким місцем чистого пару.
  • Компроміс між відновленням родючості та отриманням прибутку.

Сидеральний пар

Це різновид зайнятого пару, де вирощують рослини-сидерати (гірчиця, ріпак, люпин, жито), які не збирають, а заорюють у ґрунт у зеленому стані.

Переваги сидерального пару:

  • Органічне добриво. Заорювання зеленої маси рівноцінне внесенню 20-40 тон гною на гектар. Це колосальне джерело органіки.
  • Покращення структури ґрунту. Коренева система та зелена маса сидератів розпушує землю, покращуючи її водо- та повітропроникність.
  • Фітосанітарна дія. Деякі сидерати (наприклад, гірчиця) виділяють речовини, що пригнічують розвиток хвороб та відлякують шкідників (нематод, дротяників).

Важливо! Вибір виду пару залежить від кліматичної зони. У посушливому Степу найкраще працює чорний пар, тоді як у Лісостепу та на Поліссі доцільніше використовувати зайняті та сидеральні пари.