Обрієта: весняний килим для альпійських гірок

Обрієта (лат. Aubrieta) має кілька поширених назв. У літературі та серед садівників її іноді називають аубрієтою, аубрецією, пустодзвоном. Через декоративність, невибагливість та універсальність, обрієта користується заслуженою популярністю в садах по всьому світу.

Походження рослини

Рослина належить до родини Капустяні. У дикій природі обрієта росте на скелястих схилах Південної Європи (Італія, Південна Франція, Балкани), у Малій Азії та на Близькому Сході. Свою назву рід отримав у XVIII столітті завдяки французькому ботаніку Мішелю Адансону, який назвав рослину на честь Клода Обріє – французького художника-ілюстратора ботанічних видань.

Ботанічні особливості

Обрієта – багаторічна, вічнозелена трав’яниста ґрунтопокривна рослина. Стебла повзучі, сильно розгалужені, тонкі. Кущ формується у вигляді низеньких щільних купин або килиму заввишки 10–20 см.

Листя дрібне, опушене, зелене, сірувато-зелене, у деяких сортів – зелене з жовтою каймою. Воно зберігає свою декоративність цілий рік.

Цвітіння дуже рясне, починається у квітні-травні і триває близько 40–50 днів. Іноді, за певних умов, обрієта може зацвісти вдруге – у вересні. Квітки дрібні (близько 1 см у діаметрі), чотирипелюсткові. Палітра варіюється від білого і блідо-рожевого до насичено-пурпурового, фіолетового, малинового та синього відтінків. Селекція не стоїть на місці, і цей перелік кольорів скоро стане не повним.

Обрієта у ландшафтному дизайні

Завдяки здатності швидко розростатися і створювати суцільний квітучий килим, обрієта є справжньою зіркою весняного саду. В ландшафтному дизайні найчастіше її використовують для:

• Альпійських гірок та кам’янистих садів (рокаріїв).
• Озеленення підпірних стінок (пагони дуже красиво звисають каскадом).
• Заповнення щілин між каменями садових доріжок.
• Створення яскравих бордюрів уздовж клумб та інших елементів ландшафтного дизайну.
• Посадки на передньому плані міксбордерів.
• Висадки в балконні ящики, кашпо та вазони.

Поєднання з іншими рослинами

Обрієта чудово виглядає як солітер (одиночна рослина) на фоні природного та штучного каменю, а також утворює гармонійні композиції з іншими весняноквітучими та ґрунтопокривними рослинами. Її найкращі сусіди:

• Ауринія скельна (алісум скельний)
• Флокс шилоподібний
• Іберіс вічнозелений
• Арабіс (гусимець, резуха)
• Карликові іриси
• Ранні цибулинні: крокуси, мускарі, тюльпани, нарциси

Поширені сорти обрієти

Сьогодні найчастіше вирощують гібридну обрієту (Aubrieta x cultorum). Найпопулярніші сорти та серії:

Серія Каскад (Каскад пурпуровий, Каскад червоний, Каскад синій, Каскад білий, Каскад суміш) – відрізняється довгими пагонами, які ідеально звисають з підпірних стінок, кашпо та балконних ящиків.

Dr. Mules – один із найстаріших і найвідоміших сортів із насичено-фіолетово-синіми квітами.

Audrey – компактна серія з великими квітами та раннім цвітінням.

Bressingham Red – яскравий сорт із насичено-малиновими квітами.

Red Carpet – низькорослий сорт, що виправдовує свою назву, утворюючи щільний червоний килим.

Особливості вирощування обрієти

Багато клопоту обрієта не завдасть. Рослина не потребує багатих ґрунтів, частих поливів, підживлень. В дорослому віці вона утворює доволі щільний килим, який пригнічує ріст бур’янів. Проте деякі тонкощі вирощування обрієти варто знати.

Коли і як сіяти

Обрієту можна вирощувати через розсаду або сіяти відразу у відкритий ґрунт.

• У відкритий ґрунт висівають навесні (квітень-травень) або під зиму (вересень-жовтень). Насіння сіють на підготовлену грядку поверхнево, злегка притискаючи до землі (для проростання їм потрібне світло). Зверху можна присипати тонким шаром піску (1–2 мм).
• На розсаду посів проводять наприкінці лютого або в березні. В такому випадку, рослини зможуть до осені добре розростися і наступної весни порадувати рясним цвітінням. Якщо для вирощування ранньої розсади не вистачає площі підвіконь, що часто трапляється у міських квартирах, висівати насіння можна включно до кінця червня. Правда, в такому випадку, весною другого року кущики будуть ще досить маленькі, а пишні квітучі подушки сформуються вже на третій рік.

Догляд за розсадою

Для вирощування розсади краще використовувати торф’яні таблетки або окремі стаканчики, щоб уникнути пікірування (обрієта погано переносить пересадку). Насіння розкладають по 2-3 штуки на поверхню вологого субстрату, злегка вдавлюють і накривають плівкою або склом. Оптимальна температура для проростання: 18…21°C. Сходи з’являються за 1-3 тижні.

При появі перших паростків, укриття знімають, а температуру знижують до 15–17°C, щоб розсада не витягувалася. З цією ж метою, забезпечують яскраве освітлення сходів.

Полив має бути дуже помірним – краще поливати через піддон, щоб верхній шар ґрунту залишався злегка сухим (це вбереже від грибкових хвороб).

Якщо розсада виглядає слабкою, за 2 тижні до висадки її можна підживити комплексним мінеральним добривом у слабкій концентрації.

Висадка у відкритий ґрунт

У відкритий ґрунт розсаду висаджують у першій половині травня. При висадці намагаються не руйнувати земляну грудку, що максимально вберегти коріння. Мінімальна відстань між кущиками має становити 15–20 см.

Приморозків обрієта не боїться, але для кращого приживлення та швидкої адаптації розсади у випадку суттєвого зниження температури рослинки краще вкрити агроволокном, або вдатись до інших методів протидії.

Розсаду літніх строків сівби висаджують у віці приблизно 60 днів, але не пізніше кінця серпня – щоб до морозів рослини встигли добре укорінитися.

Догляд за обрієтою

Висаджують розсаду в сонячних місцях. У тіні обрієта витягується, втрачає компактність і майже не цвіте. Ґрунт – краще легкий, водопроникний, бідний або середньої родючості, можна навіть кам’янистий. Обрієта любить легкі нейтральні або слаболужні ґрунти. Кислі – потребують хімічної меліорації. На важких глинистих і перезволожених ґрунтах рослина погано росте, часто гине.

Обрієта – доволі посухостійка культура. Полив потрібен лише молодим рослинам та в періоди тривалої сильної спеки. Надлишок вологи призводить до загнивання коренів.

Підживлення. Культура не потребує родючих ґрунтів і великої кількості добрив. Надлишок азоту стимулює ріст листя на шкоду цвітінню. Достатньо замульчувати ґрунт навколо рослин тонким шаром піску 2-3 рази за сезон і додати трохи фосфорно-калійних добрив до або після цвітіння.

Стрижка

Стрижка – один із головних секретів догляду за обрієтою. Вона запобігає оголенню центру куща, стимулює ріст молодих пагонів (килим знову стає щільним) і може призводити до повторного, хоч і менш рясного, осіннього цвітіння.

Одразу після того, як весняне цвітіння завершиться (зазвичай на початку або в середині червня), пагони потрібно вкоротити на 1/3-1/2 довжини. Втім іноді стрижуть легко, лише для надання кущикам потрібної форми. При потребі (оголення середини кущів) проводять сильну омолоджуючу стрижку – в такому випадку пагони вкорочують на 2/3-3/4.

Хвороби і шкідники

Іноді обрієта може страждати від деяких хвороб та шкідників.

Кореневі гнилі. В першу чергу ці хвороби виникають внаслідок застою води в ґрунті. Найкраща профілактика – хороший дренаж.

Борошниста роса. На листках з’являється білий борошнистий наліт. Виникає через надмірну вологість або нестачу сонця. Лікується обробкою фунгіцидами (наприклад, колоїдною сіркою, препаратами Тіовіт Джет, Топаз).

Шкідники. Зрідка нападає попелиця або хрестоцвіті блішки. Також шкодять гусениці метеликів, та мінуючої молі. Якщо помітили шкідників або сліди їх життєдіяльності (яйцекладки, скручене листя, деформовані верхівки пагонів, отвори в листках, погризені листові пластинки чи виїдені ходи в них) – потрібна обробка інсектицидами: Актара, Енжіо, Актеллік, Турбо Престо тощо.

Способи розмноження

• Насінням. Це найпростіший і найпопулярніший спосіб.
• Живцюванням. Після літньої обрізки залишається багато пагонів. Їх можна висадити у горщики, касети або у парник із сумішшю торфу і піску, підтримуючи вологість. До кінця літа вони укоріняться, і їх можна буде пересадити. Для кращої приживлюваності, нижній кінець живців обробляють стимуляторами коренеутворення.

• Вкоріненням окремих пагонів. Цей спосіб полягає в присипанні вологою землею частини пагона. Через деякий час (3-5 тижнів) в цьому місці відросте коріння – тоді пагін разом з ним відділяють від материнської рослини та пересаджують на нове місце.

Як підготувати обрієту до зими

Обрієта – зимостійка рослина. У регіонах зі стабільним сніговим покривом вона чудово зимує без жодного втручання. Якщо ж зима очікується безсніжною, але морозною (або з різкими перепадами температур), кущики можна злегка вкрити сухим листям або гілками сосни чи ялини. Навесні укриття треба зняти якомога раніше, щоб кущі не випріли.