Особливості та види салату

Салат, або латук посівний – однорічна рослина родини Складноцвіті. Його листя багате на вітаміни: каротин, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В. За вмістом мінеральних солей салат займає перші місця на овочевому п’єдесталі пошани. Тому крім кулінарії, листя та сік салату використовують у профілактичних та лікувальних цілях: при анемії, гастритах, виразкових хворобах шлунку та дванадцятипалої кишки; для покращення обміну речовин, виведення з організму холестерину, зниження ризику розвитку атеросклерозу, гіпертонії; як легкий седативний засіб при неврозах і безсонні. При сечокам’яній хворобі, гострих та хронічних колітах вживання салату слід обмежити.

Але основною перевагою салату, на думку багатьох городників, є його скоростиглість. Салат не тільки потрапляє на стіл навесні одним з перших, але й дозволяє ефективніше використовувати землю, вирощуючи цю культуру як попередник або в ущільнюючих та повторних посівах.

Види салату

Виведено багато форм і сортів салату. Вони різняться між собою формою і кольором листя, будовою рослини, термінами дозрівання та особливостями вирощування. Ось основні з них.

Листовий салат – найбільш скоростиглий. За 30-40 днів утворює розлогу розетку листя різноманітних форм і кольорів.

Напівголовчастий салат – молоде листя в центрі розетки зібране у рихлу головку. Дозріває трохи пізніше листового (на 10-20 днів), але більш врожайний та транспортабельний.

Головчастий салат – листя зібране в порівняно велику головку, на зразок капустяної. Найпізніший із салатів – вегетаційний період триває до 80-100 днів. Добре зберігається у холодильнику. Існує кілька підвидів качанного салату:

• Ромен, або римський салат формує видовжені рихлі качани, на кшталт пекінської капусти.
• Айсберг, або крижаний салат – голівки досить щільні, дуже схожі на капустяні.