Підготовка ділянки та удобрення столового буряка

Вирощування будь-якої культури починається з вибору і підготовки ділянки. Столовий буряк – не виключення. Ця культура, хоч вона і невибаглива, теж висуває певні вимоги до грядки чи поля. Свої особливості має і система удобрення столового буряка. Ці моменти відіграють важливе значення для отримання гарного врожаю. Тому на них ми зупинимось детально. А почнемо ми з вибору ділянки.

Вибір ділянки для вирощування столового буряка

Столовий буряк любить сонце. В умовах затінення, навіть часткового, рослини витягуються, коренеплоди формуються дрібними, недостатньо солодкими, дерев’янистими. Тому ділянку під буряк вибирають добре освітлену, причому на протязі всього дня.

Найбільш придатні ґрунти під буряк – легкі та середні суглинки, а також супіски з великим вмістом гумусу. Важкі глинисті – потребують  внесення піску, торфу, або тирси. Піщані ґрунти покращують внесенням великих норм органічних добрив. Але не безпосередньо під буряк, а під його попередника. А ще краще – за два роки до запланованого вирощування коренеплодів.

Буряк потребує pH ґрунту в межах 6,0..7,0. (нейтральна або слаболужна реакція ґрунтового розчину). На кислих землях (pH≈5,0) буряк розвивається вкрай повільно. Його листя стає маленьким, нерозвиненим, набуває повністю фіолетового кольору. Тому кислі ґрунти потребують вапнування.

Відношення до вологи – помірне. Буряк – порівняно посухостійка культура. Але під час проростання насіння та до фази 4-6 справжніх листочків культури, ґрунт має бути достатньо зволоженим.

Попередники

Вибір правильного місця столового буряка в сівозміні є запорукою  майбутнього врожаю та меншої кількості бур’янів.

• Найкращі попередники: огірки, томати, рання картопля, рання білокачанна та цвітна капуста, цибуля, бобові, озима пшениця.
• Небажані попередники: морква, пізня капуста, шпинат, мангольд, ріпак та сам буряк. Повертати цю культуру на те саме місце рекомендується не раніше ніж через 3-4 роки, щоб уникнути накопичення специфічних хвороб та шкідників.

Приклади сівозміни з урахуванням оптимального внесення органічних добрив наведено тут.

Обробіток ґрунту

Обробіток ґрунту починають з осінньої (зяблевої) оранки. У разі, якщо оранку не змогли вчасно здійснити – її проводять навесні.

Також весною, до  висіву, граблями, боронами чи культиваторами проводять декілька розпушень. Завдяки такому прийому знищуються проростки бур’янів, вирівнюється поверхня землі, а сама ділянка стає ідеально придатною для висіву насіння. Загалом, обробіток ґрунту під буряк – стандартний, детально зупинятись на ньому не будемо. На нашому сайті є декілька статей присвячених цій тематиці.

Як під час оранки, так і на стадії весняного обробітку вносять мінеральні добрива.

Удобрення столового буряка

Столовий буряк досить вимогливий до наявності поживних речовин у ґрунті. Порівняно з багатьма іншими овочами, він споживає значно більше елементів живлення. Формування високого врожаю якісних коренеплодів з гарною лежкістю вимагає збалансованого підходу до живлення, де особлива увага приділяється калію та азоту.

Окремо слід зазначити, що під столовий буряк не варто вносити свіжий гній – він погано впливає на врожай, на якість і лежкість коренеплодів. З органічних добрив можна, при необхідності, використовувати перегній, перепрілий компост. Але краще їх вносити восени, під оранку.

Рекомендовані норми мінеральних добрив для столового буряка

Точна кількість добрив завжди залежить від агрохімічного аналізу ґрунту, попередника та запланованого врожаю. Проте існують базові усереднені норми, які агрономи застосовують на ґрунтах із середнім рівнем забезпечення поживними речовинами.

Макроелемент	Діюча речовина (д.р.)	Норма внесення д.р. ( г/10 м2 або кг/га по д.р.)
Азот	N	60 – 90
Фосфор	P₂O₅	60 – 120
Калій	K₂O	90 – 150

Важливий нюанс: У разі вирощування столового буряка на бідних (малозабезпечених) ґрунтах норму фосфору та калію збільшують до 120–150 г/10м² або кг/га по д.р., тоді як азот залишається в межах 90–100 г/10м² (кг/га), оскільки його надлишок шкодить культурі.

Роль кожного макроелемента та специфіка їх внесення

Азот відповідає за нарощування листового апарату. Перевищення норми азоту призводить до надмірного росту гички на шкоду коренеплоду, накопичення нітратів, погіршення смакових якостей та різкого зниження лежкості під час зимового зберігання. Основну частину азоту (близько 60-70%) вносять навесні під передпосівну культивацію, решту – у вигляді підживлення у фазі 4–6 справжніх листків.

Фосфор стимулює розвиток кореневої системи. Достатня кількість фосфору на ранніх етапах допомагає молодим рослинам швидко сформувати міцний корінь і підвищує стійкість до посухи. Найбільша ефективність досягається під час внесення з осені під зяблеву оранку (або глибокий обробіток ґрунту) разом із калієм, а також невеликими дозами локально при сівбі.

Калій – найважливіший елемент для буряка. Калій сприяє відтоку поживних речовин з листя в коренеплід, підвищує вміст цукрів, покращує інтенсивність забарвлення м’якоті та гарантує тривале зберігання. Як і фосфор, основну масу калійних добрив потрібно вносити восени. Буряк добре реагує на калійні добрива, що містять натрій (наприклад, калійна сіль), оскільки натрій покращує транспортування вуглеводів.

Використання хлорвмісних добрив

На відміну від більшості овочів (картоплі, томатів, огірків), буряк позитивно реагує на хлор. Це пояснюється тим, що його дикі предки росли на засолених морських узбережжях. Тому під буряк можна сміливо використовувати дешевші хлорвмісні калійні добрива, такі як калійна сіль або хлористий калій. Хлор допомагає рослині засвоювати натрій, значно підвищує цукристість коренеплодів та знижує ризик ураження гнилями.

Мікроелементи: на що звернути увагу

Буряк столовий гостро реагує на нестачу бору (B). Дефіцит бору викликає фізіологічне захворювання – гниль сердечка. Рекомендується проводити 1–2 позакореневих підживлення (по листу) борними мікродобривами (норма 0,1-0,3 грама чистого бору на 10м² посівів) у фазі змикання листя в рядках.

Приклад удобрення столового буряку

Восени, під глибоку оранку або перекопування ділянки, вносять фосфорно-калійні добрива. Для цього чудово підійде суперфосфат простий (30-40 г на квадратний метр) та калійна сіль (15-20 г/м²). Навесні, безпосередньо під передпосівну культивацію, вносять азот – наприклад, аміачну селітру (10-15 г/м²).

Під час вегетації буряк можна 1-2 рази підживити. Для цього використовують аміачну селітру (5 г/м²), суперфосфат (10-20 г/м²) та калійну сіль (10 г/м²).

У разі, якщо ви використовуєте інші марки добрив, потрібну їх кількість можна визначити за допомогою формул. Для спрощення розрахунків скористайтесь нашим онлайн-калькулятором.

Ефективним заходом є позакореневе підживлення столового буряка. Його здійснюють 1-2 рази за вегетацію, шляхом обприскування рослин розчином мікроелементів, що  містять бор в своєму складі, або спеціальними борними добривами. Перше обприскування проводять у фазі 6 справжніх листків буряка, друге – через 2-3 тижні.

Така система удобрення гарантовано сприятиме отриманню щедрого врожаю коренеплодів столового буряка високої якості та лежкості.