Строки та способи внесення добрив

Мінеральні та органічні добрива не варто вносити безсистемно. Краще завчасно розрахувати їх дози, а також спланувати строки та способи внесення добрив.

Максимальний ефект від внесення добрив спостерігається при їх закладанні в кореневмісний шар ґрунту. Тому внесення добрив одночасно з обробітками ґрунту виглядає логічним і оправданим з точки зору затрат праці.

Основне (осіннє) внесення добрив. Восени, після збирання основної культури, по поверхні ґрунту розкидають розрахункову дозу добрив. Після цього, не гаючи часу, ділянку перекопують (переорюють). В цей час зазвичай вносять органічні добрива (100% розрахункової норми), фосфорні та калійні мінеральні добрива (від 50 до 100% норми). Азотні добрива восени практично не використовують. Це обумовлено їх легкою розчинністю і здатністю вимиватися рясними зимовими опадами.

Строки та способи внесення добрив
Органічні добрива краще вносити восени

Весняне внесення. Навесні, перед розпушуванням ґрунту, по поверхні ділянки розкидають мінеральні добрива: азотні (50-75% річної норми), фосфорні і калійні (25-50%). Потім ділянку розпушують, перемішуючи добрива із ґрунтом.

Припосівне (посадкове) добриво. Таке використання добрив є дуже ефективним. У цьому випадку основна частина добрив не розподілена по всій ділянці, а концентровано знаходиться поблизу кореневої системи. Тобто рослини можуть повніше використовувати поживні речовини. Однак при цьому існує небезпека пошкодження коренів високою концентрацією солей у ґрунтовому розчині. Тому при посіві мінеральні добрива бажано вносити не в борозну, призначену для насіння, а в окрему борозенку. Її роблять трохи осторонь. До того ж зменшують дозу добрив. Зазвичай, вона становить 30-50 від розрахованої річної норми. Так само ефективно внесення перегною, золи та суміші мінеральних добрив у лунки, при посадці картоплі та розсади овочевих. При такому способі можна без шкоди для врожаю заощадити до 50% добрив.

Строки та способи внесення добрив
При посіві добрива вносять у борозенки

Підживлення. Бувають: 

  • кореневими, коли добрива вносять у сухому або розведеному у воді вигляді безпосередньо під корінь рослин;
  • позакореневими , коли слабким розчином добрив обприскують листя рослин. 

У період вегетації, залежно від її тривалості, проводять 2-3 підживлення. На початку вегетації використовують підживлення азотними та фосфорними добривами, необхідними для активного зростання надземної маси та кореневої системи. Потім використовують калійні, зменшуючи дозу азоту. Останнє підживлення проводять виключно фосфорно-калійними добривами.

Позакореневі підживлення можна проводити разом з обприскуванням рослин від хвороб та шкідників. Для цього найбільш придатні готові суміші мікроелементів у легкорозчинній формі. Позакореневі підживлення сполуками міді чи заліза краще проводити окремо від пестицидів. При самостійному приготуванні сумішей добрив слід враховувати їхню сумісність. Дізнатися про неї можна з таблиці на нашому сайті.

Ми розглянули основні можливі строки та способи внесення добрив. В кінці варто відзначити, що підживлення сухими сумішами при весняному, припосівному їх внесенні, а також при кореневому підживленні, бажано проводити перед опадами. У разі їх відсутності – рясно поливати ділянку. Волога значно посилює дію та підвищує ефективність добрив.


Також рекомендуємо наступні матеріали по темі:

Обробіток ґрунту. Використання добрив ефективніше проводити спільно із обробітками ґрунту.

Мінеральні добрива. Що таке прості та комплексні мінеральні добрива? Як правильно та безпечно їх використовувати?

Як розрахувати дози внесення мінеральних добрив. Приклади розрахунку доз конкретних добрив на основі рекомендованих норм їх внесення