Озима цибуля – варіанти вирощування

Подібно до інших озимих культур (озимого жита, пшениці, ріпаку, озимого часнику), озима цибуля висівається до настання холодів, зимує на грядці і дає врожай на наступний рік. Але є і відмінності: якщо озимим культурам холоди потрібні для проходження яровизації, необхідної  для нормального їх розвитку, то городній цибулі яровизація лише шкодить. Цибуля, яка потрапила під тривалу дію низьких температур, наступного року стрілкує і зацвітає. Продукція з таких рослин характеризується низькою якістю і поганою лежкістю. Проте є спеціально створені озимі сорти та гібриди цибулі ріпчастої, які слабо реагують на потрапляння під зиму. На наступний рік вони переважно не зацвітають і тому дають гарний і якісний урожай.

Переваги озимого вирощування цибулі

Незважаючи на певні недоліки, вирощування озимої цибулі має ряд переваг, порівняно з іншими технологіями.

• На відміну від однорічного вирощування цибулі з насіння, озима цибуля дає, як правило, більший урожай.
• Озиме вирощування цибулі можливе по всій території України, незалежно від географічної широти.
• Метод позбавлений ключових недоліків дворічного вирощування цибулі через сіянку, а саме з витратами праці та ресурсів, пов’язаних із тривалим зберіганням сіянки.

А недоліки можна компенсувати дотриманням технології вирощування озимої цибулі та використанням спеціальних озимих сортів, які мало схильні до стрілкування і добре переносять морози.

Існує два способи вирощування озимої цибулі – з насіння та з сіянки.

Озима цибуля з насіння

Кращі попередники для озимої цибулі, яка вирощується з насіння: чистий пар, ранні овочі – редиска, зелені, ранні огірки. Тобто ті культури, які дуже рано звільняють грядки, максимум – до середини липня.

Підготовка ділянки і висів озимої цибулі

Після збирання попередника приступають до підготовки ділянки. Річна норма мінеральних  добрив під озиму цибулю з насіння – N₉₀P₈₀K_100, при зрошенні її збільшують до N₁₂₀P₉₀K₁₅₀. Як розшифрувати ці формули – можна прочитати тут. Влітку під час підготовки ділянки вносять 25% річної норми NPK. Ще 25% PK (фосфорно-калійних) використовують для осіннього підживлення рослин. Залишок добрив вносять наступної весни-літа в міжряддя.

Органічні добрива, особливо свіжі, краще використати за рік до висіву цибулі. Безпосередньо під цибулю вносять перегній або компост з розрахунку 30-40 кг на 10 м².

Після внесення добрив ділянку перекопують (переорюють) і одразу розрівнюють граблями чи боронами. До посіву цибулі з метою знищення бур’янів, що проростають, проводять поверхневий обробіток ґрунту за допомогою грабель, ручних культиваторів, сап. Для провокування проростання насіння бур’янів застосовують поливи грядки з наступною культивацією через 4-7 днів. На сильно засмічених ділянках проводять обробку гербіцидами.

Висів насіння озимої цибулі проводять в наступні строки:

• Північ України – остання декада серпня
• Лісостеп – з 25 серпня по 5 вересня
• Степ – перша декада вересня.

Схеми та способи висіву – такі самі, як і при однорічному вирощуванні цибулі з насіння.

Особливості догляду за посівами озимої цибулі

На перших фазах розвитку культури важливо проводити боротьбу з бур’янами. У фазу 2 справжніх листків рослини підживлюють фосфорно-калійним мінеральним добривом. Це сприятиме нарощуванню кореневої системи і кращій перезимівлі рослин.

Бажано, щоб до холодів культура  утворила приблизно 4 справжніх листка. Така цибуля добре витримує  морози до -15…-18°С навіть за відсутності снігового покриву. Недорозвинені рослини з меншою кількістю листків можуть не пережити зиму, а перерослі – застрілкуватися.

Взимку проводять заходи з снігозатримання. При необхідності, додатково укривають рослини агроволокном, сіном, соломою, тирсою, торфом.

Рано навесні озиму цибулю підживлюють азотним добривом, міжряддя розпушують. Час від часу посадки уважно оглядають і виламують стрілки при їх появі. Подальший догляд – стандартний.

Озима цибуля з сіянки

Другий спосіб вирощування озимої цибулі полягає у висадці під зиму її сіянки. Тобто майже все роблять, як і при дворічному вирощуванні цибулі. З тією різницею, що сіянку не зберігають всю зиму, а висаджують восени. Подібний метод може використовуватись в усіх регіонах країни, для всіх сортів, з метою отримання цибулі і на перо, і на ріпку. Він має свої переваги і недоліки.

Переваги:

1. Відсутня необхідність тривалого зимового зберігання сіянки (і великих втрат посадкового матеріалу через ураження хворобами, висихання і передчасне проростання).
2. Економія дорогоцінного весняного часу
3. Спосіб можна використовувати для вирощування всіх сортів в усіх регіонах України.

Недоліки:

1. Потенційний ризик підмерзання цибулі у особливо суворі зими. Щоправда, останнім часом вони не відмічались на територій нашої країни.
2. Стрілкування цибулі навесні. Це основний недолік методу. Майже 100% рослин внаслідок тривалого перебування під дією холоду наступного року зацвіте.

Для підвищення морозостійкості посадок треба проводити заходи по снігозатриманню, додатково вкривати грядки соломою, тирсою, торфом. Менш схильні до стрілкування озимі сорти – саме їм треба надавати перевагу. Також можна висаджувати сівок найдрібнішої фракції – до 1 см в діаметрі. В наступному році рослини з нього, скоріш за все, не зацвітуть.

Підготовка ділянки удобрення, схеми висіву/висадки,  догляд – все залишається, як і при вирощуванні цибулі ріпчастої з сіянки. Різниця полягає лише в строках висадки сівку. Сівок під зиму висаджують наприкінці жовтня – початку листопада. Так, щоб він встиг укоренитись, але не дав сходи.

Навесні, як тільки дозволить погода, з грядок знімають укриття, якщо воно застосовувалось. Вносять розраховану частину мінеральних добрив. Поверхню грядки розпушують з метою руйнування ґрунтової кірки та збереження зимової вологи. Стежать за появою стрілок і своєчасно їх виламують.

За умови дотримання технології вирощування, оптимальних умов зберігання, озима цибуля може зберігатись до кінця року та навіть довше.