Хвороби та шкідники огірка. Методи захисту культури

Нажаль, хвороби та шкідники огірка практично щороку завдають великої шкоди. Це зводить нанівець всі зусилля городника. Найчастіше без застосування хімічних методів захисту огірка не обійтися. Особливо це актуально при вирощуванні огірка у відкритому ґрунті.

Боротьба із хворобами та шкідниками огірка має свою специфіку. А саме: короткий період плодоутворення культури. Від зав’язування плода до його збирання проходить лише 5-7 днів, при цьому врожай убирають раз на 3-4 дні. А термін очікування (період від обробки до можливості збирання врожаю) більшості пестицидів становить 14, 20, 30 днів. Тобто, продукція оброблених рослин огірка не буде відповідати фіто-санітарним нормам. Тому:

• Обробки проводять препаратами з коротким періодом очікування.
• Під час плодоношення намагаються максимально використовувати біопрепарати.
• Створюють умови, несприятливі для поширення та розвитку патогенів (наприклад, вирощуючи огірок у теплицях та плівкових укриттях ). 
• Актуальні також і агротехнічні методи боротьби з хворобами та шкідниками огірка: дотримання сівозміни, знищення рослинних залишків, видалення хворих рослин, використання обробленого та підготовленого насіння, боротьба з бур’янами, вирощування стійких сортів.

Обробки огірка фунгіцидами проводять регулярно – профілактичні обприскування (до появи хвороби) – один раз на два тижні. А у разі виявлення симптомів хвороби або за погодних умов, що сприяють її поширенню (наприклад, затяжні дощі) – посадки обробляють частіше, раз на 7-10 днів.

Інсектициди використовують при виявленні шкідників, 1-2 рази за вегетацію. Але проти павутинного кліща – дуже дрібної комахи, яку важко вчасно виявити – застосовують і профілактичні обробки.

У період плодоношення, безпосередньо перед обробкою хімічними препаратами, знімають усі плоди, навіть дуже маленькі. Бо щонайменше тиждень після обприскування урожай збирати не можна.

Хвороби огірка, їх профілактика та лікування

Чорна ніжка

Чорна ніжка проявляється у сходів, переважно при вирощуванні розсади огірка у квартирі, на важкому та перезволоженому субстраті. При цьому коріння розсади загниває, стебло біля поверхні ґрунту буріє і тоншає. Рослина в’яне, потім падає та гине.

Заходи боротьби: вирощування розсади огірка на легких, повітропроникних субстратах, помірний полив, використання протруєного насіння. Для профілактики чорної ніжки використовують Магнікур Енерджі. Розчином препарату поливають землю двічі: за кілька днів до висіву насіння та після появи сходів.

Докладніше про боротьбу із чорною ніжкою можна прочитати тут .

Пероноспороз огірка

Пероноспороз або несправжня борошниста роса – найбільш шкідливе захворювання огірка. Проявляється переважно у вологу погоду у середині літа. Особливо характерне для пероноспорозу швидке поширення після затяжних опадів. За кілька днів хвороба може повністю знищити посіви. Іноді при цьому помилково говорять про кислотні дощі. Хвороба проявляється спершу на листках. Між жилками утворюються кутасті, чітко обмежені світло-зелені плями, які потім жовтіють і буріють. На нижній стороні хворого листка у вологу погоду помітно сірий наліт. Пошкоджений листок в’яне, зморщується, засихає і розсипається на фрагменти, які є вторинним джерелом інфекції. Уражена рослина припиняє ріст та гине.

Заходи боротьби: до плодоношення застосовують профілактичні обприскування препаратами на основі міді (Бордоська суміш, Купроксат). При перших ознаках хвороби використовують системні препарати з лікувальною дією: Ридоміл Голд (термін очікування – 10 днів), Квадріс (5 днів), Інфініто (10 днів), Альетт (7 днів), Превікур (10 днів). З біопрепаратів знизити (але не повністю запобігти) поширення пероноспорозу допомагають Фітоцид-Р, Фітоспорин, Триходермін. Препарати намагаються чергувати, не перевищуючи при цьому максимально допустиме число обробок кожним препаратом.

Антракноз

Пошкоджує всі надземні частини рослини. На листі з’являються округлі жовті, жовто-бурі досить великі плями. Пошкоджене листя всихає, залишаючись на рослині. На плодах утворюються вдавлені плями, плоди загнивають і стають непридатними для споживання.

Заходи боротьби – ті самі, що й проти пероноспороза.

Борошниста роса огірка

Проявляється у вологу та спекотну погоду у вигляді білого або світло-сірого нальоту на листі, черешках та стеблах. Особливо шкідлива у теплицях та парниках.

Заходи боротьби: профілактичне обприскування контактними препаратами на основі сірки (Сірка колоїдна, Тіовіт Джет). З появою симптомів хвороби, за 20 днів до збирання врожаю – застосовують Топаз, під час збирання врожаю – Квадріс (термін очікування – 5 днів). Можна використовувати біопрепарати – ті ж, що і при пероноспорозі. Крім цього, рослини можна обприскувати 3-денним настоєм свіжого гною (1 кг коров’яку 3 дні настоюють у відрі води; отриманий розчин проціджують та ретельно обприскують рослини).

Вірусні мозаїки огірка

Мозаїка огірка (звичайна, біла, зелена) має вірусну природу, поширюється із зараженим посівним матеріалом, комахами, городнім інструментом. Проявляється у вигляді хлоротичних, або навпаки, темно-зелених плям на всіх частинах рослини, деформації листя, пагонів та плодів, їх бугристості, зморшкуватості. Мозаїка поширюється переважно у теплицях.

Заходи боротьби: хімічні та біологічні препарати проти вірусних інфекцій неефективні. Тому основними методами боротьби є агротехнічні прийоми – дотримання сівозміни, використання якісного посівного матеріалу від надійних виробників, вирощування стійких сортів, стерилізація інструменту, видалення хворих рослин з ділянки, боротьба зі шкідливими комахами: попелицями, трипсами, павутинним кліщем.

Шкідники огірка та боротьба з ними

У відкритому ґрунті огірок пошкоджує в основному попелиця. У теплицях, парниках та плівкових укриттях найнебезпечнішим шкідником огірка є павутинний кліщ.

Баштанна попелиця

Попелиці– дрібні сисні комахи, що живуть колоніями на нижній поверхні листя, молодих пагонах. При значному розмноженні помітно знижують урожайність посівів, особливо у відкритому ґрунті. Огірки пошкоджуються переважно баштанною попелицею. Вона темного, практично чорного кольору, особливо великих колоній не утворює, живе і живиться переважно на нижній поверхні листа.

Заходи боротьби: знищення бур’янів, що є первинним джерелом поширення попелиць, боротьба з мурахами. Останні харчуються солодкими виділеннями попелиць і тому сприяють поширенню шкідника по всіх рослинах біля мурашника. З хімічних препаратів підходять ті ж інсектициди, що застосовуються проти колорадського жука на картоплі. Слід пам’ятати, що термін очікування таких препаратів – 20 днів і більше, тому під час збирання врожаю їх застосовують.

Павутинний кліщ

Павутинний кліщ – дуже дрібні, практично невидимі неозброєним оком організми. Їх поява проявляється на огірку так: спочатку на листі з’являються численні дрібні білясті цятки. За лічені дні вони охоплюють весь лист, а потім – і всю рослину. Сильно уражені листки жовтіють, засихають і кришаться. Характерною особливістю є те, що пошкоджене листя і пагони вкриваються найтоншим нальотом – павутиною. За сезон з’являється 10-12 поколінь шкідника. Особливо небезпечний павутинний кліщ у теплицях, де він чудово почувається без своїх природних ворогів і призводить не тільки до значних втрат врожаю, але й до повної загибелі рослин вже в середині літа – у розпал сезону.

Заходи боротьби: проти кліщів застосовують спеціальні препарати – акарициди (іноді вони називаються “інсектициди з акарицидною дією”). Це Актеллік (термін очікування 20 днів), новий препарат Вертімек (7 днів, застосовується і проти попелиці), Енвідор (20 днів). 

Ефективними проти павутинного кліща є сірковмісні фунгіциди (Сірка колоїдна, Тіовіт Джет). Тобто ті ж самі препарати, що застосовуються проти борошнистої роси. Плюс цих препаратів не тільки в тому, що при одній обробці знищуються два патогени, а й у їхньому невеликому терміні очікування (1 і 10 днів відповідно). Це дозволяє використовувати їх у період збору врожаю.

Проти комплексу шкідників ефективні також біопрепарати: Актофіт, Актарофіт, Бітоксібацилін. Обробку препаратами біологічного походження можна проводити навіть в період активного плодоношення огірка. При цьому необхідно стежити, щоб препарат не був прострочений. Розчин біопрепарату готують безпосередньо перед обприскуванням. У бакову суміш можна додавати інші біопрепарати, мікродобрива для позакореневого підживлення. Деякі біопрепарати допускають спільне використання із хімічними пестицидами. Обприскування проводять увечері. При цьому намагаються, щоб розчин потрапляв на нижню частину листя, де мешкає більшість шкідливих комах.