Вирощування цибулі ріпчастої за один рік з насіння

В південних регіонах України вирощування цибулі ріпчастої з насіння за один сезон – доволі поширена практика. Її успішність обумовлена, зокрема, географічними та ґрунтово-кліматичними особливостями регіону: більш короткий світловий день, рання весна, родючі ґрунти, нейтральні за кислотністю. Але лише природнього потенціалу недостатньо – для отримання гарного врожаю цибулі ріпчастої за один рік треба дотримуватись технології її вирощування. Наведені нижче поради адаптовані більше для невеликих присадибних господарств, проте, сподіваємось, будуть цікаві і фермерам.

Основні фактори успішного вирощування цибулі з насіння

1. Короткий світловий день на півдні країни сприяє довшій вегетації цибулі. Для більш детальної інформації читайте статтю «Вимоги цибулі ріпчастої до умов вирощування».
2. Грамотний вибір сорту. Мається на увазі підбір сорту по його відношенню до тривалості дня. Про це ми говорили тут. До речі, сорти та гібриди довгого дня можна спробувати вирощувати в центрі, та, навіть, на півночі країни.
3. Рання сівба насіння – дозволяє рослинам сформувати потужний листовий апарат до настання негативних кліматичних умов – спеки і посухи.
4. Боротьба з бур’янами. На ранніх стадіях розвитку цибуля з насіння росте дуже повільно і програє конкуренцію диким рослинам. Щоб посіви не загинули – проводять ретельну передпосівну підготовку та часті прополювання сходів цибулі.
5. Полив. Регулярні поливи підтримують вегетацію рослин більш тривалий час. Довша вегетація – більша кількість листків – крупніша цибулина – більший товарний урожай.
6. Захист від шкідників і хвороб не тільки сприяє збільшенню врожаю, але і запобігає його псуванню під час зберігання.

Висів насіння цибулі: строки, схеми, способи

Цибулю сіють максимально рано. На півдні України це кінець березня – початок квітня. В центральних областях та на півночі, якщо ви все ж вирішили спробувати виростити цибулю з насіння – середина квітня. Таким чином культура зможе максимально використати запас зимової вологи і до настання довготривалого світлового дня сформує потужні рослини.

Через ранні строки сівби, ділянку для вирощування цибулі з насіння готують особливо ретельно ще з осені.

Сіють цибулю вручну, розсипаючи насіння в попередньо нарізані борозенки. Для рівномірного розподілу насіння і полегшення робіт, можна висівати цибулю  у гелевому носії. Або приклеювати його спочатку  на тонкі стрічки з паперу, що швидко розкладається, з наступною укладкою стрічок у ґрунт. На більших площах варто використовувати ручні однорядні сівалки. У великих фермерських господарствах застосовують механізовані сівалки точного висіву.

Схеми висіву можуть бути різні. При рядковому способі міжряддя, зазвичай, роблять 30-40 см. Іноді використовують стрічкову схему. Стрічка складається з 2-4 рядків, розташованих через 20-25 см. Відстань між стрічками – 50-60 см. Кількість рядків вибирають (ширину стрічки), виходячи з міркувань зручності догляду за посівами.

В рядку при посіві насіння розкладають через 2-4 см. Потім надто густі сходи проріджують.

Норма висіву насіння цибулі ріпчастої складає приблизно 1 г/м², але при ручному посіві може коливатись в досить значному діапазоні. Глибина загортання насіння – 1-2 см. Після висіву, якщо земля суха і найближчим часом опади не прогнозуються – поле прикотковують. На присадибних ділянках, за відсутності котків, землю можна ущільнити долонею або дошкою. Дошку кладуть на присипаний землею засіяний рядок і стають на неї. Таким чином, волога з нижчих горизонтів ґрунту буде підтягуватись до його поверхні, а насіння продемонструє кращу схожість.

Догляд за цибулею

Основні труднощі при догляді за цибулею полягають у необхідності проведення ретельних прополювань, особливо на початку вегетації. Крім цього, для вирощування цибулі з насіння за один рік важливе проведення регулярних поливів. Для тривалого зберігання врожаю, необхідно ще в полі боротися з шкідниками та хворобами.

Обробіток ґрунту та боротьба з бур’янами

Післяпосівний обробіток ґрунту на цибулі ріпчастій починається з руйнування ґрунтової кірки, яка часто утворюється при ранньовесняних посівах, особливо на важких ґрунтах. В подальшому застосовують декілька міжрядних обробітків з метою рихлення землі, заробляння в ґрунт мінеральних добрив та знищення бур’янів.

Боротьба з бур’янами – особливо важливий момент при вирощування цибулі з насіння. Пояснюється це тим, що на початкових стадіях росту цибуля росте дуже повільно і поступається в конкурентній боротьбі диким рослинам. Починати боротьбу з бур’янами слід одразу після прибирання попередника. Ми вже розглядали це в главі, присвяченій підготовці ділянки під цибулю. Нижче мова піде про захист цибулі від бур’янів на протязі вегетації: від посіву до збирання врожаю.

Після посіву, приблизно через 5-7 днів можна провести одне досходове боронування граблями або боронами впоперек рядків на невелику глибину. Роблять його за наявності наступних факторів:

• сприятливих ґрунтових умов (достатній рівень вологості);
• великої кількості проростків бур’янів у фазі «ниточки» (насінина проросла, але ще не з’явилась на поверхні);
• якісного насіння цибулі з високим процентом схожості.

Досходове боронування дозволяє знищити велику кількість сходів ранніх ярих бур’янів, зруйнувати ґрунтову кірку і створити оптимальні умови для старту вегетації культури.

Міжрядний обробіток ґрунту проводять регулярно за допомогою сап, мотиг, ручних культиваторів. Ширина інструмента має бути на 5-10 см вужчою за ширину міжрядь. Виконують цю операцію при появі великої кількості сходів бур’янів, або на наступний день після дощу чи поливу. На початку вегетації, щоб не зашкодити тендітним сходам, землю обережно розпушують на невелику глибину – 2-3 см. Згодом її збільшують до 3-5 см. За час вегетації проводять 4-5 міжрядних рихлень з одночасним підрізанням зайвої рослинності. В рядках бур’яни видаляють руками.

На значних площах ручні прополки займають невиправдано багато часу і сил. Тоді на допомогу приходять хімічні засоби проти бур’янів – гербіциди. Про особливості їх застосування на цибулі ми обов’язково поговоримо в окремій статті.

Формування густоти сходів

Загущені або, навпаки, зріджені сходи ведуть до недобору урожаю. В першому випадку утворюються надто дрібні цибулини, в другому – низька врожайність обумовлена меншою кількістю цибулин на одиницю площі.

Оптимальна густота стояння рослин цибулі ріпчастої – 30-40 шт/м². За дотримання рекомендованих відстаней між рядками, в ряду рослини повинні знаходитись на відстані 6-10 см одна від одної Якщо сходи надто зріджені – пересівати цибулю недоцільно. Краще спробувати врятувати урожай за рахунок збільшення розміру цибулин. Досягається це за допомогою поливів, підживлень та інших агротехнічних методів.

Проривають цибулю рано – при появі 1-2 справжніх листків. Іноді рослини залишають на довший період і використовують на перо. Це допускається за умови незастосування пестицидів на посівах цибулі.

Полив цибулі

Цибуля ріпчаста – культура, вимоглива до вологи. Значні коливання вологості ґрунту, а тим більше, тривала посуха, призводять до передчасного припинення росту і переходу рослин в стан спокою. Цибулини при цьому формуються дрібними (сівок). З метою отримання товарних цибулин вдаються до проведення регулярних поливів.

Потреба у воді нерівномірна і залежить від фази розвитку. Вона поступово зростає і досягає максимальних значень в період активного росту цибулин. Під час пожовтіння нижніх листків, на початку утворення сухих покривних лусок, поливи обмежують або повністю припиняють. Це сприятиме кращому визріванню цибулин і, відповідно, тривалішому їх зберіганню.

На початку вегетації поливи проводять в посушливу погоду раз на 5-7 днів. Поливна норма – невелика – 10-20 л/м².  При появі 5-6 справжнього листка поливають раз на 7-10 днів, витрачаючи 20-30 л води на квадратний метр. Під час активного росту цибулин, використовують більшу поливну норму – 30-40 л/м², теж раз на 7-10 днів. На початку визрівання цибулин (пожовтіння та всихання нижніх листків) – проводять останній полив 30-40 л/м^2.. У фазу полягання листя поливи не проводять.

Цибулю краще поливати під корінь. Дощування змиває захисний восковий шар і сприяє поширенню хвороб. Часті поливи можуть надмірно ущільнювати ґрунт, тому на наступний день після поливу варто провести міжрядне рихлення землі на невелику глибину.

Дуже гарні результати отримують при використанні крапельного поливу. Цей метод запобігає різким коливанням вологості ґрунту, дозволяє економити поливну воду, позбавляє зайвих витрат праці і сприяє отриманню більшого урожаю.

Підживлення

Добрива під цибулю рекомендовано вносити в кілька прийомів. Частину їх застосовують ще до посіву. А 25-50% можна використати у вигляді кореневих та позакореневих підживлень.

• Після появи 1-2 справжніх листків проводять перше підживлення – 25% річної норми азотних добрив.
• При появі 5-6 листків – друге підживлення по 25% річної норми NPK.
• Під час формування цибулин, з метою покращення вмісту в них сухих речовин, збільшення лежкості продукції – вносять залишкові 25% калійних добрив.

Добрива для підживлень застосовують у вигляді розчину або сухими. В останньому випадку сухе мінеральне добриво вносять в спеціально нарізані борозни посередині міжрядь, засипають землею і рясно поливають.

Для позакореневого підживлення, шляхом обприскування листків цибулі, доцільно використовувати спеціальні водорозчинні добрива з комплексом мікроелементів. Позакореневі підживлення в деяких випадках доцільно поєднувати з обприскуванням рослин пестицидами від шкідників і хвороб.

Боротьба з шкідниками і хворобами

Цибуля досить добре опирається негативному впливу шкідливих організмів. В полі втрати урожаю майже непомітні. Але ураження рослин шкідниками та, особливо,  хворобами має відкладений ефект і проявляється при зберіганні. Боротися з хворобами у сховищах у більшості випадків буває запізно. Захист цибулі здійснюють ще в полі, і починають його ще під час сівби.

Проти ґрунтових шкідників – дротяника, хруща, нематод – в рядки вносять інсектицид: Актара, Вофатокс, Антихрущ. Форс, Белем, Ентоцид. На протязі вегетації проводять регулярні обприскування цибулі проти цибулевої мухи, цибулевої молі, цибулевого листоїда, тютюнового трипса. Для приготування розчину використовують перевірені препарати – Актара, Прованто Вернал, Турбо Престо, Твікс, Енжіо, Прованто Дуплет тощо.

Не меншу увагу слід приділяти захисту цибулі від хвороб. Проти пероноспорозу, альтернаріозу, стемфіліозу, ризоктоніозу, та багатьох інших захворювань використовують фунгіциди. Зокрема, це: Акробат МЦ, Ридоміл Голд, Квадріс, Міравіс, Танос, Чарівник, Гарт, Топсин М та багато інших.

Обприскування проводяться регулярно, раз на 10-14 днів, починаючи з фази сходів. За умови сумісності препаратів, можна поєднувати інсектициди з фунгіцидами і, таким чином, економити час. Листя цибулі вкрите восковим шаром, який відштовхує воду. Тому до розчину слід додавати спеціальні ад’юванти – прилипачі. Це значно підвищить ефективність обприскування.

Більш детально про шкідливі організми на цибулі, як їх розпізнати за зовнішніми ознаками та симптомами, а також про найефективніші методи захисту культури ми поговоримо пізніше, в окремих статтях.

Збирання врожаю

В першій половині липня починають дозрівати ранні сорти цибулі. Шийка цибулини тоншає, пересихає. Псевдостебло з листками під власною вагою падає на землю. Така фаза розвитку називається вилягання. І це нормальний стан, який сигналізує про початок дозрівання цибулі.

Зазвичай, найкращий час для збирання врожаю – при поляганні 50-70% рослин. Надто раннє збирання веде до недобору урожаю – саме перед виляганням цибулини найактивніше збільшуються в розмірі. Затягування зі збором урожаю може призвести до потрапляння рослин під затяжні опади. А це сприяє поширенню хвороб. Така цибуля погано зберігатиметься. 

В деяких випадках виникає потреба пришвидшити дозрівання цибулі. В такому разі рослини підкопують, обриваючи частину коренів, або підрізають коріння на невеликій глибині, Можна також примусово пригинати бадилля до землі.

При збиранні врожаю, цибулю за листки витягують з ґрунту і залишають на грядці обсохнути. Щоб не обпекти цибулини, їх прикривають від сонця цибулевим бадиллям, затіняючою сіткою або ж бур’янами (якщо вони не встигли утворити насіння). У випадку, коли цибулю важко витягнути, а бадилля обривається – рослини попередньо підкопують лопатами або вилами.

При загрозі дощу, чи спекотному сонці, зібрану цибулю висушують під навісом. Бадилля, до його повного висихання, не видаляють – поживні речовини з зелених листків до їх висихання поступають в цибулини і підвищують їх масу і якість. Але хворе листя краще зрізати завчасно, не допускаючи його контакту з цибулинами.

Добре висушену цибулю перебирають, видаляють бадилля, залишки коріння, очищають від засохлої землі, рихлих зовнішніх лусок. При потребі цибулини розділяють по сортах і фракціях та складають в ящики, корзини, сітки чи мішки для тривалого зберігання.

В північних регіонах нашої країни більш доцільне вирощування цибулі за два роки, через сіянку. Або ж використовують розсадний метод.