Вирощування аґрусу. На що слід звернути увагу

Зазвичай вирощування аґрусу не викликає багато проблем. Культура ця – невибаглива, не потребує виняткових умов і щоденної уваги. Проте на головних моментах технології вирощування аґрусу ми хочемо загострити вашу увагу.

Перший рік вирощування аґрусу

Головна мета вирощування аґрусу в перший рік після посадки – не отримати врожай, а наростити потужну кореневу систему та сильні гілки.

Якщо це не було зроблено раніше, або саджанці висаджуються навесні – ще до початку сокоруху треба сильно укоротити пагони, залишивши 3-5 бруньок. Після цього проводять обприскування рослин 1% розчином мідного або 3% залізного купоросу чи бордоської рідини.

Якщо саджанець зацвіте – слід видалити всі квіти, щоб направити всі сили куща на активний ріст.

Молоді кущі аґрусу мають ще слабку поверхневу кореневу систему. Тому вимагають більш частих поливів. Поливають помірно 1-2 відра води під кущ раз на 7-10 днів. У разі рясних дощів, поливи можна не проводити.

В подальшому догляд за молодими кущами аґрусу не відрізняється від догляду за дорослими рослинами.

Догляд за плодоносними кущами

Вирощування аґрусу не дуже складне і не віднімає багато часу. Слід регулярно підживлювати кущі на протязі вегетаційного періоду, боротися з бур’янами та не допускати загущення рослин. Профілактично або при появі симптомів, слід проводити обприскування рослин проти шкідників і хвороб.

Утримання міжрядь

Міжряддя ягіднику утримують чистим від рослинності або під частковим задернінням. Пристовбурні кола краще залишити без рослинності. При появі сходів бур’янів – їх негайно видаляють. Особливу увагу приділяють видаленню кореневищ злісних багаторічних бур’янів. Якщо вони розростуться – боротьба з ними значно ускладниться.

Траву у міжряддях регулярно скошують і не допускають її цвітіння та утворення насіння.

Підживлення

Раз на місяць (з травня по серпень) аґрус підживлюють азотними або комплексними добривами. Для цього 20 г аміачної селітри чи карбаміду (столова ложка з гіркою) або нітроамофоски (чи інших комплексних добрив) розчиняють в відрі води. Отриманим розчином поливають 1 кущ. З вересня підживлення азотом припиняють. В цей період, з метою визрівання пагонів та кращої перезимівлі проводять підживлення фосфором і калієм. На кущ витрачають 30-40 г суперфосфату та 20-30 г калійної солі, сульфату калію чи 100-150 г попелу. Добрива перемішують з верхнім шаром ґрунту та проводять полив.

Обрізка аґрусу

Аґрус схильний до надмірного загущення. В результаті створюються погані умови для збору врожаю та догляду і чудові – для розвитку хвороб та шкідників. Щоб продовжити продуктивну тривалість життя куща – проводять регулярну обрізку.

Кущ аґрусу являє собою сукупність пагонів різного порядку і віку. Гілки, що відростають від коренів – називаються пагонами нульового порядку. Від них відростають відгалуження першого порядку і так далі. Плодоношення починається на 1-3 річних пагонах, досягає максимуму на 3-4 рік і зменшується у 6-7 років.

Сенс обрізки аґрусу полягає в отриманні 1-2 молодих сильних пагонів нульового порядку в рік, видаленні старих непродуктивних гілок віком більше 6 років і підтриманні добре освітлених, провітрюваних крон кущів.

Краще проводити обрізку кущів пізно восени, взимку або рано навесні, коли кущі не мають листя і добре проглядаються в глибину.

1. В першу чергу видаляють зламані, хворі, сухі гілки, а також ті, що лежать на землі.
2. Потім вирізають на кільце гілки віком більше 6-7 років. Вони відрізняються темною корою, великою кількістю розгалужень вищих порядків; молодий приріст майже відсутній; за останній рік на цих гілках було мало цвіту і зав’язі.
3. Серед цьогорічних молодих пагонів залишають 1-3 найсильніших. Інші вирізають трохи нижче поверхні ґрунту.
4. Кущ ретельно оглядають і вирізають відгалуження, ріст яких направлений в середину куща. Верхівки пагонів, що хиляться до землі – вкорочують. У разі необхідності проріджують слабкі тоненькі гілочки по центру куща.

Кущ аґрусу має налічувати 10-15 добре розвинених гілок нульового порядку різного віку. У разі необхідності можна провести коригуючу обрізку під час вегетації. В цей час видаляють підмерзлі верхівки пагонів, проводять додаткове прорідження слабких непродуктивних гілочок.

Вирощування аґрусу на шпалері

Про облаштування шпалери ми детально писали раніше. А зараз розглянемо основні відмінності вирощування аґрусу на шпалері від традиційної технології.

По-перше, догляд за рослинами, збирання врожаю стають набагато зручнішими. По-друге – на тій самій площі можна розмістити більше кущів, а отже – збільшити кількість сортів. По-третє – кущі добре освітлюються, провітрюються, що створює несприятливі умови поширення хвороб.

Ряди шпалер можна розміщувати щільніше – через 1,5-2,0 м. В ряду рослини висаджують через 1,0-1,5 м. Пагони нульового порядку підв’язують до нижнього ряду проволоки віялом. Далі, по мірі росту, їх формують вертикально.

Після кожного сезону, при обрізці залишають 1-2 сильних однорічних пагона. Вік плодоносних гілок обмежують 5-6 роками, старіші – вирізають на кільце. Сформований кущ аргусу, що вирощується на шпалері, має налічувати 6-8 скелетних пагонів різного віку.

Інший варіант вирощування аґрусу на шпалері – штамбовий. В такому випадку кущ формують з одного пагону нульового порядку, всі інші – вирізають нижче поверхні ґрунту. Бокові гілки видаляють до висоти нижнього ряду дроту. Вище залишають 4-6 скелетних відгалужень першого порядку. Продуктивний вік такої плантації обмежується 7-8 роками. Але догляд – значно більш зручний. Штамбове вирощування аґрусу більш поширене в інтенсивних технологіях садівництва.