Ботанічний опис та цікаві факти про перець стручковий

Перець стручковий – відома кожному, досконало вивчена культура. Проте, все одно, ця рослина продовжує вводити всіх в оману: її назва – помилкова, а плоди – ніякі не стручки. Крім цього − це багаторічна рослина. І не тільки овоч, а ще й квітка.

З історії культури

Батьківщиною всіх видів перцю є Центральна та Південна Америка (зокрема території сучасної Мексики, Гватемали та Перу). Індіанці культивували перець ще за 6000 років до нашої ери.

У 1493 році Христофор Колумб, шукаючи шлях до Індії за спеціями, зокрема, за чорним перцем, натрапив на ці червоні плоди. Він помилково назвав їх «перцем», хоча ботанічно з чорним перцем (Piper nigrum) вони не мають нічого спільного.

До України перець потрапив через Балкани та Туреччину у XVII–XVIII століттях. Саме тому солодкий перець ми часто називаємо «болгарським».

Перець – не тільки овочева культура. Деякі сорти дуже декоративні і використовується в ландшафтному дизайні або у якості кімнатних рослин.

Різновиди перцю

Перець стручковий – рід рослин, який налічує декілька видів. Найбільш відомі з них – перець стручковий звичайний (синоніми – перець овочевий, перець солодкий, перець болгарський) та перець кайєнський (синоніми – перець чилі, перець гострий, перець гіркий). Іноді з цим виникає плутанина, тому що за однією класифікацією і солодкий, і гіркий перець відносять до одного виду,  а за іншими − до двох, чи, навіть трьох.

Ми не будемо  блукати лабіринтами сучасної ботанічної систематики і дещо спростимо собі задачу. Всі сорти перцю стручкового поділяються на три групи:

• Солодкий перець. Найбільш велика та популярна група сортів. Утворює великі та середні за розміром плоди, товстостінні, соковиті та солодкі.
• Напівгострий. Подібний до солодкого, проте містить капсаїцин − речовину, що відповідає за пекучість. Форма плодів – видовжено-конічна, хвиляста. Гострота – помірна.
• Гіркий (гострий) перець. Утворює багато порівняно дрібних плодів. Використовується як гостра приправа. Залежно від вмісту капсаїцину і, відповідно, гостроти, сорти поділяють на групи. Деякі з них небезпечні для непідготовленої людини.

Ботанічний опис

Перець належить до родини Пасльонові, тобто є близьким родичем томата, картоплі, баклажана і, як не дивно, петунії.

Коренева система – розвинена, основна маса коренів знаходиться в орному шарі.

Стебло в молодому віці – трав’янисте, з часом – здерев’яніле. Як правило, пагони – детермінантні, тобто, закінчуються квіткою (суцвіттям). В цій точці утворюється розгалуження з 2 або 3 пагонів продовження. Додаткові бічні гілки можуть відростати з бруньок у листкових пазухах.

Листки різних розмірів та форм – від ланцетної до яйцевидної з гострим кінчиком. Розташовані  почергово. Колір, як правило, зелений але зустрічаються сорти з фіолетовим забарвленням листків. Неопушені або вкриті рідкими, ледь помітними волосками. Мають довгий черешок.

Квіти – зіркоподібні, мають від 5 до 7 пелюсток білого, фіолетового або смугастого біло-фіолетового кольору. Розташовані по 1-3 на верхівці пагона, самозапильні.

Плід перцю за ботанічними ознаками − зовсім не стручок, а пустотіла багатонасінна несправжня ягода, що має декілька камер. Як було зазначено вище, смак плоду може бути солодким або мати різну ступінь гостроти. Плоди перцю, в залежності від сорту, в широкому діапазоні відрізняються розмірами: від великих, вагою 500 г, до дрібних, величиною з квасолю. Форма – округла, плоско-округла ребриста (так звана ротунда або гогошари), кубічна, циліндрична, конічна, конічна видовжена тощо.

Колір плодів може бути:

• зелений, жовто-зелений, кремовий, зелений з фіолетовими смужками − у технічній (знімній) стиглості,
• жовтий, помаранчевий, червоний, темно-червоний, фіолетовий, чорний – у біологічній (повній) стиглості.

Вимоги до умов вирощування

Перець стручковий – багаторічна теплолюбна рослина, в культурі – переважно однорічна. Але іноді городники восени пересаджують окремі рослини з грядки у горщики та заносять в будинок. Там перець продовжує рости і плодоносити.

Оптимальна температура для росту перцю та утворення плодів: +20…+30°С. В спеку +35°С і вище, яка часто трапляється в спорудах  захищеного ґрунту, рослини в’януть, зав’язь обсипається, що призводить до недобру врожаю. Тому для зниження температури застосовують провітрювання. При +13…+20°С ріст рослин уповільнюється, а у ще більш холодних умовах – припиняється. Навіть невеликий приморозок призводить до загибелі рослин.

Перець любить зволожений легкий ґрунт, багатий органікою та поживними речовинами. Холодні важкі за механічним складом ґрунти потребують покращення. Оптимальна величина pH 6,0…6,5.

Детально про особливості вирощування перцю, як на грядці, так і в теплиці – ви дізнаєтесь тут.

Харчова цінність та користь

Перець − це справжня вітамінна бомба.

• Вітамін С: У солодкому перці його більше, ніж у лимонах чи апельсинах. Один великий плід покриває добову норму в 2-3 рази.
• Вітамін А (бета-каротин): Особливо багато його в червоних та помаранчевих плодах; він важливий для зору та імунітету.
• Капсаїцин: У гострих сортах ця речовина прискорює метаболізм, допомагає спалювати калорії та стимулює вироблення «гормонів щастя» — ендорфінів.

Використання перцю в кулінарії та переробці

Перець − один із найбільш універсальних продуктів у світі.

Спосіб використання	Опис
Свіжим	Салати, овочеві нарізки, закуски
Термічна обробка	Фарширування, тушкування, запікання на грилі
Переробка	Маринування, консервація, приготування аджики та соусів (табаско, сальса)
Сушіння	Сушіння цілих невеликих плодів переважно гострих сортів. Виготовлення паприки (солодкий мелений перець) або пластівців чилі
Заморожування	Заморожування цілим, подрібненим або у вигляді напівфабрикату (фарширований перець)

Очевидно, що перець стручковий не дарма посідає одне з провідних місць на овочевому ринку. Він урожайний, універсальний, має величезну кількість сортів, що відрізняються кольором, формою, смаком але об’єднані відмінними смаковими якостями та високим вмістом поживних речовин.

Навіть під час дозрівання, перець продовжує рости, цвісти і зав’язувати нові плоди аж до перших приморозків. Щоб збільшити час продуктивного використання рослин, а також з метою отримання раннього врожаю, застосовують розсадний метод вирощування.