Основні хвороби цибулі та боротьба з ними

Хвороби цибулі можуть мати різну природу: грибкову, бактеріальну, вірусну, мікоплазмову. Зазвичай вони не призводять до повної загибелі рослин, але здатні значно зменшувати урожай. Пошкоджені хворобами цибулини стають уразливими до вторинних інфекцій, особливо небезпечних під час зберігання. Тому захист цибулі від захворювань є важливим і невід’ємним елементом її вирощування.

Пероноспороз або несправжня борошниста роса цибулі

Небезпечне грибкове захворювання. Розповсюджене по всій території вирощування культури. Пероноспороз завдає значної шкоди посівам цибулі, призводить до втрат 20% урожаю. Хоча в сховищах хвороба не поширюється, проте збудник може зберігатися у сіянці, маточних цибулинах та проявлятися на наступний рік при вирощуванні цибулі-ріпки або під час вигонки цибулі на перо. Особлива шкода від пероноспорозу відмічається на маточниках цибулі: квітконоси переламуються в місці ураження, насіння хворих рослин  пласке, невиповнене, має погану схожість.

Симптоми пероноспорозу цибулі

Ззовні ураження цибулі проявляється ще весною-на початку літа. На листках утворюються розмиті блідо-зелені, згодом – жовтуваті плями. Через деякий час особливо вранці на плямах можна помітити світло-сірий з фіолетовим відтінком наліт спороношення гриба. На уражених пероноспорозом тканинах майже завжди селяться інші мікроорганізми – альтернаріоз, сажкові гриби. Тоді наліт стає густим і чорним. Листки та квітконоси в місці інфікування перегинаються і засихають.

При проростанні хворих цибулин (дифузна форма хвороби) – листки гофровані, деформовані, мають жовто-зелений або жовтий колір, часто засихають на кінчиках.

Несправжня борошниста роса інфікує рослини при наявності крапельної вологи (дощ роса, туман, полив). Оптимальні умови – висока відносна вологість повітря 95-100% і помірні температури – від +5 до+20°С. Зимує збудник на рослинних рештках, хворих рослинах багаторічних видів цибулі, під покривними лусками в верхній частині цибулини.

Заходи боротьбі з несправжньою борошнистою росою цибулі

Вибір стійких сортів, здорового посадкового матеріалу, дотримання сівозміни, вирощування цибулі переважно з насіння або з розсади, використання крапельного поливу або поливу по борознах, хімічні методи захисту, знищення післязбиральних решток.

Альтернаріоз (суха або пурпурова плямистість) цибулі

Альтернаріоз цибулі поширений в усіх регіонах, але найбільш агресивний в теплих  вологих умовах.

Симптоми

На листках з’являються невеликі, водянисті ураження з білим центром. У міру розростання плям, на них утворюються коричнево-фіолетові кільця, що містять спори. Краї плям червонувато-фіолетові, і вони обведені жовтою зоною. Плями можуть  зливатися одна з одною, охопити весь листок. Це призводить до його усихання. Старі листки є найбільш вразливими до цієї хвороби.

Альтернаріоз поширюється у теплу і вологу погоду. Первинним джерелом інфекції служать рослинні рештки. Далі інфекція поширюється від інфікованих рослин до здорових.

Захист від альтернаріозу

Дотримання сівозміни, оптимальних схем посіву/висадки, обмеження поливів, використання фунгіцидів.

Стемфіліоз (сіра плямистість)

Стемфіліоз цибулі є вторинною інфекцією і проникає в тканини цибулі через осередки інших інфекцій, наприклад, пероноспорозу. Також джерелом інфікування можуть бути місця пошкодження листків комахами, гербіцидами, опіками, механічними пошкодженнями. Стемфіліоз призводить до зниження урожаю, втрат цибулі при зберіганні.

Симптоми захворювання

Спочатку на листках з’являються жовті, жовто-коричневі невеликі видовжені плями, Згодом вони збільшуються в розмірі, зливаються і охоплюють весь лист. Старі плями в центрі – світло-коричневі, ближче до країв темнішають. У вологу погоду на плямах помітно сірий або темний наліт.

Зимує збудник стемфіліозу на рослинних рештках та посадковому матеріалі – сіянці, вигоночних та маточних цибулинах. Оптимальні умови поширення – тепла волога погода, наявність некротичної тканини на листках цибулі.

Заходи боротьби з стемфіліозом

Здоровий посадковий матеріал, дотримання технології використання гербіцидів на посівах цибулі, боротьба з шкідниками, а також іншими захворюваннями, використання хімічних препаратів.

Рожева гниль коренів

Грибок – збудник хвороби уражує корені цибулі, які поступово відмирають. Власне сама рослина чи її цибулина не пошкоджується і продовжує рости та відрощувати нові корені. Але, через пошкоджене коріння, хворі рослини відстають у рості і формують значно менший урожай. Крім цього, через уражене коріння в цибулини може проникати вторинна інфекція.

Симптоми

Хворі рослини помітно гальмують ріст. Корені набувають світло-рожевого, рожевого, фіолетового кольору. Також, рожеве забарвлення може відмічатись ззовні на цибулинах сортів з білими покривними лусками.

Збудник у вигляді спор зимує в ґрунті, на коренях та рослинних рештках численних рослин-господарів. Перезволоження, погана аерація ґрунту сприяють поширенню хвороби.

Заходи боротьби

Дотримання сівозміни, підготовка ділянки з видаленням рослинних решток, залишків попередника, бур’янів, вирощування стійких сортів.

Фузаріозна гниль денця

Ця грибкова хвороба проявляється зазвичай при високих температурах ґрунту і несе небезпеку як у полі, так і у сховищах.

Симптоми фузаріозу цибулі

Хвороба проникає через коріння і викликає загнивання денця. Згодом псується вся цибулина. Часто на ній відмічається білий наліт.

Спочатку фузаріоз проявляється у пожовтінні, деформації, скручуванні листя. Кінчики листків засихають. Іноді хворі рослини виймаються з ґрунту без коріння, яке згнило повністю. Часто трапляється, що хвороба проникає в кореневу систему незадовго до збору врожаю. В такому випадку фузаріоз проявляє себе вже у сховищах, де завдає значної шкоди.

Збудник фузаріозу знаходиться в ґрунті і зберігає свою життєздатність декілька років. Пошкодження коріння та цибулин при міжрядному обробітку ґрунту або шкідниками сприяє зараженню цибулі.

Захист цибулі від фузаріозу.

Вирощування стійких сортів, дотримання сівозміни, обережний обробіток міжрядь, боротьба з ґрунтовими шкідниками. В сховищах дотримуються рекомендованих температур зберігання, регулярно перебирають цибулини і видаляють хворі.

Бактеріальні хвороби цибулі

Можуть викликатись декількома збудниками і шкодять не тільки в полі, а й у сховищах.

Симптоми бактеріозів

Розм’якшення, гниття цибулин, яке супроводжується виділенням рідини чи слизу при здавлюванні, а також характерним сильним, дуже неприємним запахом. Уражені рослини в полі в’януть і засихають. Деякі бактеріальні захворювання призводять до часткового гниття окремих соковитих лусок, або до в’янення середини цибулі. Типовою ознакою бактеріальних хвороб є відсутність нальоту спороношення.

Інфекція проникає в цибулини при пошкодженні сільськогосподарськими інструментами, шкідниками або іншими хворобами, через зарано або занадто коротко обрізану шийку цибулини. Розвитку бактерій сприяє вологість та тепло.

Боротьба з бактеріальними хворобами цибулі.

Захист цибулі від шкідників і грибкових хвороб, ретельний догляд, обережне поводження з зібраним урожаєм, обрізання листя після повного його висихання на рекомендовану довжину шийки. Дотримання оптимальних умов у сховищах, своєчасне виявлення і видалення хворих цибулин.

Вірус жовтої карликовості цибулі

Зустрічається повсюдно, призводить до втрат урожаю через зменшення асиміляційного (листкового) апарату рослин.

Симптоми

Спочатку вірус проявляється на молодих листках – вони скручуються, з’являється повздовжнє смугасте жовто-зелене забарвлення. Згодом листки жовтіють. Рослини залишаються низькорослими і малопродуктивними.

Розповсюджується вірус зараженим посадковим матеріалом (сіянкою), попелицями.

Захист від вірусів

Вірусні хвороби не піддаються лікуванню. Тому важливе значення має профілактика. Краще вирощувати власний посадковий матеріал цибулі або купувати його у надійних продавців. Також важлива боротьба з шкідниками (попелицями, трипсами, цикадками). Ізоляція посадок цибулі від споріднених до неї культур та дикорослих рослин: часнику, тюльпанів, нарцисів, ірисів, багаторічних цибулевих: порею, батуну, шніту.

Ми розглянули основні, найбільш поширені хвороби цибулі городньої. Вони уражують рослини в полі, але іноді призводять до втрат при зберіганні врожаю. Хвороби цибулі у сховищах розглядаються окремо у відповідній статті.

Хвороби цибулі – хімічні методи захисту

Профілактика має важливе значення у боротьбі з захворюваннями. А у випадку бактеріальної чи вірусної інфекції – це чи не єдине доступне рішення. Проте з грибковими хворобами цибулі найефективнішим методом боротьби є використання хімічних засобів – фунгіцидів.

Фунгіциди, дозволені для використання на цибулі

Захист цибулі можна починати ще до її висіву чи висадки сіянки. Для цього насіннєвий матеріал обробляють протруювачами: або фунгіцидними, або комплексними, проти хвороб і шкідників. Використовують наступні препарати: Максим, Сидгард, Тексіо Велум, Шедевр та інші.

На ранніх фазах росту, коли цибуля росте повільно – можна використовувати контактні фунгіциди. Вони захищають листки цибулі ззовні і мають профілактичну дію. Зокрема, це можуть бути наступні засоби – Антракол, Альфа Мідь, Джип, Хлорокис міді, Чемпіон, Купроксат, Медян Екстра тощо.

В усі фази розвитку культури можна застосовувати обприскування системними препаратами. Їх особливість полягає в здатності проникати в тканини рослини, поширюватись по всім органам. Системні фунгіциди не тільки захищають від хвороб, але й можуть лікувати хворі рослини на ранніх стадіях їх ураження. Особливо актуальним стає використання системних препаратів під час активного росту культури. На цибулі можна застосовувати Квадріс, Ридоміл Голд, Кустодію, Міравіс, Ревус Топ, Магнікур Буст, Гарт, Топсин-М, Старк, Скай, Цілитель, Чарівник і багато інших.

Прихильникам органічного землеробства можна порекомендувати фунгіциди біологічного походження: Фітоцид-Р, Фітохелп, Триходермін, Фітодоктор. Біопрепарати не настільки ефективні, як хімічні аналоги, але їх можна безпечно використовувати безпосередньо перед збором урожаю, при закладці цибулин на зберігання. До того ж вони здатні знижувати шкоду від деяких бактеріальних хвороб.

Особливості використання пестицидів на цибулі

• Листки цибулі вкриті щільним восковим шаром. Він відштовхує воду, а також, робочий розчин пестициду. Відповідно, ефективність обприскування буде низькою, через те, що основна маса діючої речовини просто скотиться з листя на землю. Підвищити ефективність обприскувань, зменшити витрати препаратів дозволяє використання спеціальних ад’ювантів (добавок) – прилипачів. Ці препарати містять поверхнево-активні речовини, які зменшують поверхневий натяг розчину і дозволяють краплям краще змочувати лист. Прилипачі на цибулі обов’язково додають до фунгіцидів, інсектицидів, мікродобрив для позакореневого підживлення. При використанні гербіцидів, щоб зменшити фітотоксичний вплив на цибулю, прилипачі до робочого розчину не застосовують.
• Обприскування цибулі починають від фази 4 справжніх листків і проводять кожні 2 тижні за відсутності ознак захворювань, чи кожні 7-10 днів – при наявності симптомів. Обробки виконують у безвітряну суху погоду, вранці, ввечері, а за умови помірних температур – вдень.
• Можна комбінувати різні сумісні препарати. Наприклад, використовувати суміш фунгіцид + інсектицид + прилипач, фунгіцид + добриво+ прилипач. В одному розчині не має бути більше 3 засобів.
• При обробці чергують препарати з різною діючою речовиною. Це допоможе уникнути звикання патогенів до препарату, вироблення в них резистивності.
• При вирощуванні цибулі на перо використання хімічних засобів захисту заборонено. У разі потреби можна вдатись до обприскування листків біопрепаратами.
• Ефективність хімічного захисту цибулі від хвороб значно підвищується при застосуванні агротехнічних методів профілактики, дотриманні технології вирощування культури та одночасної боротьби з шкідниками, які часто служать розносниками інфекції.