Органічні добрива. Особливості використання

Органічні добрива, крім основних елементів живлення, містять багато інших компонентів. Мікроелементи, органічні кислоти, рослинні залишки не лише підвищують родючість ґрунту, а й покращують його структуру і хімічний склад. Вони являються природними стимуляторами росту рослин. Розкладання органіки збагачує ґрунтове повітря вуглекислим газом. Органічні добрива зберігають свою дію протягом кількох років, тому не вимагають щорічного внесення. Тобто заощаджують час і сили.

Види органічних добрив

Гній – продукт життєдіяльності великих тварин. Свіжий гній вносять під осіннє перекопування ґрунту, щоб за зиму він частково розклався, «перегорів». Гній, внесений навесні, негативно впливає на овочеві культури, викликаючи їх надмірний ріст. Це може зашкодити формуванню врожаю, відсунути термін дозрівання. А ось під огірки, гарбуз, кабачки, патисони, середні та пізні сорти білокачанної капусти весняне внесення гною допускається. У невеликих кількостях свіжий гній можна використовувати під час посадки картоплі.

Органічні добрива
Органічні добрива краще вносити під осіннє перекопування ґрунту.

Під перекопування свіжий гній вносять раз на 3-4 роки в дозі 3-5 кг на 1м2. Якщо обставини змушують вносити гній навесні – норму зменшують до 2-3 кг/м2. У лунки, при посадці картоплі, розсади капусти або огірка, вносять 0,2-0,3 кг (приблизно жменю) добрива.

Також зі свіжого гною можна готувати настої та витяжки для підживлення рослин під час вегетації. Для цього відро гною заливають 100 л води і перемішують. Отриманою витяжкою поливають рослини, витрачаючи 5л на 1м2 . Ще краще настояти отриманий розчин протягом 2-3 днів.

Основним недоліком гною є величезний вміст у ньому життєздатного насіння бур’янів. Для зниження забруднення ділянки, гній бажано витримувати кілька років у компостних купах, отримуючи на виході перегній. Свинячий і кінський гній компостують обов’язково.

Перегній. Перегній – це гній, що добре перепрів за кілька років. Є дуже цінним органічним добривом. Перегній містить відносно невелику кількість бур’янів, твердих рослинних залишків. Елементи живлення у ньому більш концентровані та збалансовані. Перегній вносять під будь-які культури в дозі 2-3 кг/м2 раз на 2-3 роки або частіше. Його безпечно можна використовувати як восени, так і навесні, а також під час вегетації. Єдиний недолік – для отримання перегною потрібен час (1-2 роки).

Курячий послід. Птахофабрики реалізують сухий або підстилковий курячий послід. Сухий – більш концентрований, його вносять у малих дозах: 1-2 кг/м2 проти 2-3 кг/м2  підстилкового посліду. Дуже добре використовувати сухий послід для підживлення рослин. Для цього послід заливають водою та витримують кілька днів. Отриману витяжку розбавляють водою і поливають рослини.

Компост – витримані кілька років у спеціальній купі або в ямі рослинні та харчові залишки, що перегнили. Для отримання якісного компосту залишки подрібнюють, додають органічні добрива – свіжий гній, курячий послід, фекалії, торф. Компост періодично зволожують, двічі на рік перемішують, поміщаючи зовнішні шари всередину. Це добриво можна використовувати під перекопування, при посадці та для мульчування ґрунту. Компост вносять раз на 2-4 роки або частіше. Річна норма внесення – 3-5 кг/м2.

Сидерати – це рослини, які висівають після збирання основної культури з метою підвищення родючості ґрунту, збагачення його органікою та покращення її структури. Сидеральні культури швидко нарощують зелену масу. Під час збирання їх скошують, подрібнюють і перекопують із ґрунтом прямо на ділянці. Іноді сидерати прибирають для подальшого компостування.

У якості сидератів використовуються переважно бобові, через їх здатність фіксувати азот з повітря і накопичувати його в тканинах. Але можна висівати й інші культури, що швидко ростуть. Наприклад, часто після збирання картоплі висівають жито, яке формує досить щільний зелений килим.

Сидерати не тільки збагачують ґрунт поживними речовинами, покращують його механічний склад, але й захищають ділянку від вітрової та водної ерозії, згубно діють на бур’яни, знижують кількість ґрунтових шкідників.

Фацелія - ​​дуже цінна сидеральна культура
Фацелія – ​​дуже цінна сидеральна культура

Зола. Як добриво використовують деревну золу, або золу, отриману від спалювання рослинних залишків – висушених бур’янів або бадилля культурних рослин, торфу. Містить велику кількість калію, кальцію, трохи менше фосфору, а також мікроелементи. Завдяки вмісту кальцію та магнію знижує кислотність ґрунту. Зола не містить азоту, тому з метою повноцінного живлення рослин, використовується спільно з внесенням мінеральних або органічних добрив, що містять азот.

Золу можна вносити щорічно, під осіннє перекопування, або навесні, в період вегетації. Річна норма внесення золи – 0,5-1 кг/10 м2.

Торф, крім збагачення землі поживними речовинами, покращує механічний склад, сприяє аерації важких ґрунтів. Торф буває верховий, дуже кислий за своїм хімічним складом, і низовий, що має нейтральну або слабокислу реакцію. Часто виділяють перехідний торф – не повністю сформований низовий. За хімічним складом та кислотністю перехідний торф знаходиться посередині між верховим та низовим.

Низовий торф можна вносити без застережень, а верховий безпосередньо на ділянку вносять на карбонатних та солонцюватих ґрунтах. На кислих чи нейтральних ґрунтах торф вносять після попереднього компостування разом із золою чи вапном.

Фекалії. Продукт людської життєдіяльності також використовується як добриво. Фекалії, як правило, компостують кілька років, змішуючи з рослинними рештками або торфом. Це робиться для того, щоб загинули хвороботворні бактерії. Безпосередньо під сільськогосподарські культури свіжі фекалії вносити небажано, тому що можна заробити як мінімум харчове отруєння.

Як органічні добрива можна також використовувати тирсу, стружку, відходи виробництва цукру, соняшника, тощо. При розкладанні цих матеріалів у ґрунті витрачається велика кількість азоту. Щоб запобігти падінню вмісту азоту  одночасно вносять підвищені дози цього елемента. Дуже добре використовувати тирсу для мульчування ґрунту, з наступним перекопуванням, після збирання культури.

Особливості застосування органічних добрив

Деякі культури негативно ставляться до внесення органіки, особливо свіжого гною та пташиного посліду: коренеплоди моркви виходять потворними та розгалуженими, помідори сильно розростаються. Найкращим для таких культур буде їх вирощування на другий-третій рік після внесення органіки. А капуста, огірки, зелені – навпаки, позитивно реагують на свіжий гній. Це враховують при складанні плану сівозміни та системи внесення добрив.

При використанні органічних добрив важливо дотримуватися норм їх внесення. Їх перевищення веде до зниження врожайності, лежкості при зберіганні, стійкості до хвороб, накопичення нітратів в тканинах рослин. У середньому органіку вносять один раз на 2-4 роки дозою 3-4 кг/м2.

Зазвичай органічні добрива вносять восени, під зяблеву оранку або перекопування. Але можна їх використовувати і навесні, при посадці, а також для підживлення. Підживлення здійснюють водними витяжками та настоями, приготовленими з гною, пташиного посліду, золи або подрібнених бур’янів.

Часто органічні добрива розсипають ділянкою і залишають на тривалий час. Так робити не слід: відбувається вивітрювання азоту; добрива пересихають, утворюють тверді грудки. Після того, як добрива розподілили по ділянці, їх слід негайно заробити в ґрунт – перекопати або переорати.

Через відносно невисокий вміст макроелементів, органічні добрива не можуть повністю забезпечити рослини поживними речовинами. Найкращим є комплексне використання органічних та мінеральних добрив, їх чергування та взаємне доповнення. Для точного розрахунку кількості поживних речовин, які вносяться з органікою, необхідно знати хімічний склад органічних добрив. Він наведений у таблиці.

Органіка розкладається у ґрунті кілька років. У перший рік рослини можуть використовувати лише частину поживних речовин, що надходять з органічними добривами. Таку особливість теж враховують при розрахунку норми удобрення сільськогосподарських культур.


Також рекомендуємо наступні матеріали:

Мінеральні добрива. Що таке прості та комплексні мінеральні добрива. Як правильно та безпечно їх використовувати

Строки та способи внесення добрив. Як і коли вносити органічні та мінеральні добрива.

Хімічний склад добрив. Відсотковий вміст елементів живлення найпоширеніших мінеральних добрив